Лікар розповів про тонкощі лікування термічних опіків

0
47
опік

Які бувають опіки

Напевно, не всім відвідувачам аптек відомо, що наука про лікування пацієнтів з опіками називається комбустіологією (від лат. combustionis – опік), а опікові центри – комбустіологічними. Можна сміливо стверджувати, що це одна з найбільш стародавніх медичних наук, і народилася вона разом з першим опіком, який отримала людина розумна, зіткнувшись з руйнівною силою вогню.

За даними сучасної статистики, сьогодні найбільш часто зустрічаються опіки окропом, полум’ям і контактні. Всі вони розрізняються за ступенем тяжкості (їх чотири) і за площею обпаленої поверхні. Прогноз для одужання і для життя залежить саме від цих чинників.

При поверхневих опіках з почервонінням і бульбашками на площі не більше 20% у дорослих і 10% у дитини прогноз для життя сприятливий. Глибокі опіки з пошкодженням підшкірних тканин при ураженні більше 10% площі тіла у дорослих і понад 5% у дитини небезпечні для життя. На жаль, при таких опіках летальність серед пацієнтів дуже висока через розвиток у них опікової хвороби, яка проявляється шоковим станом, опіковою токсемією, сепсисом і недостатністю внутрішніх органів.

Визначення площі опіків

  • Правило долоні: її площа відповідає 1% площі тіла. Подумки прикладаючи долоню потерпілого до поверхні опіку, можна визначити приблизну площу ураження.
  • Правило дев’яток: шкірний покрив голови і кожної руки від плеча до долоні становить 9% від площі тіла; спина, груди разом з животом і кожна нога – 18%, промежина – 1%.

Коли не обійтися без лікаря

Звернення до лікаря необхідно, навіть якщо площа опікової поверхні становить 1% площі тіла. Вирішальну роль в збереженні здоров’я і життя постраждалих від вогню грають перші 10 днів після опікової травми. Саме в цей період лікарі-комбустіологи прагнуть попередити ускладнення опікової хвороби, провести висічення мертвих тканин (некректомія), закрити рану збереженою здоровою шкірою пацієнта або її замінниками. У нашій країні застосовуються найбільш передові технології хірургічного лікування важких опіків.

Один з нових напрямків – використання атравматичних сітчастих пов’язок, що складаються з водовідштовхувальних матеріалів. Такі пов’язки зводять травматизацію грануляцій, що формуються, та епітелію до мінімуму, зменшують прилипання перев’язувальних матеріалів до рани і перешкоджають вростанню в них новостворених тканин. Сітчаста структура пов’язок забезпечує відтік ексудату через наявні отвори і попереджає запалення.

Українським вченим належить пріоритет у розробці і використанні спеціальних біологічних покриттів зі свинячої шкіри – ксенодермотрансплантатів, які виконують роль замінників шкіри і дозволяють попередити інфікування опікової рани, уникнути болючих перев’язок і підготувати рани до пересадки аутотрансплантатів – шматочків власної шкіри зі здорових ділянок.

У багатьох опікових центрах України застосовується метод дерматензії – вирощування шкіри з підшкірної клітковини. При цьому спеціальні пристрої – експандери – з латексу або силікону вводять під шкіру і за деякий час наповнюють рідиною. Це дає можливість розтягнути ділянку шкіри, що зберіглася, виростити «нову» шкіру і використовувати її для закриття раньового дефекту.

Перша допомога і необхідні препарати

Одне з основних правил при наданні допомоги після опіку – охолодження обпаленого місця. Висока температура, згубна для клітин шкіри, зберігається в зоні опіку до 6 годин, створюючи «ефект грілки». Підсилюють його мазі з високим вмістом жирів, тому відразу після опіку їх не застосовують. Якщо на шкірі виникли пухирі та мокрі ділянки, необхідно накласти вологу пов’язку з прохолодним 0,02% водним розчином фурациліну або обробити поверхню опіку протиопіковим спреєм або водорозчинною маззю.

Безумовним лідером серед протиопікових засобів, особливо при наданні першої допомоги, є дексапантенол. Ця речовина при контакті зі шкірою перетворюється в пантотенову кислоту, яка бере участь у всіх видах обміну. Дексапантенол, добре проникаючи вглиб уражених тканин, сприяє відновленню клітин і усуненню запалення.

опік

Вітчизняна фармацевтична промисловість випускає мазі і розчини для обробки опікових поверхонь на гідрофільних полімерних основах нового покоління. Серед медикаментів цієї групи – мірамістин, диоксидин та їхні комбінації з антибактеріальними засобами, анестетиками і пантенолом.

Високоефективні при опіках водорозчинні мазі і креми з сульфадіазином, сульфатіазолом срібла, розчини колоїдного срібла. За рекомендацією лікаря для перев’язок використовуються розчини з йодвмісними препаратами, хлоргексидином.

Опікові рани залишають після себе дуже глибокі рубці і контрактури. Щоб цього уникнути, застосовують зовнішні засоби з гепарином, троксевазином, гіалуронатом цинку. Для відновлення пошкодженої шкіри призначені також креми та гелі з метилурацилом.

Особливе місце в лікуванні опіків займають рослинні масла – обліпихове і гарбузове. Так, масло обліпихи входить до складу ранозагоювальних спреїв і мазей, а з маслом гарбуза в аптеках можна придбати стерильні серветки або використовувати масляний екстракт цієї баштанної культури для пов’язок.

Таким чином, в арсеналі аптек сьогодні є всі необхідні медикаменти для лікування опіків і попередження вторинного інфікування уражених поверхонь. А в домашній і дорожній аптечці завжди мають бути аерозоль з дексапантенол, таблетки фурациліну і стерильні марлеві серветки.

Якщо спалахнув одяг

ПотрібноНеможна
Накинути на палаючу ділянку щільну бавовняну або вовняну тканину (штору, ковдру, пальто) або залити полум’я водою, засипати піском, землею, а взимку – снігом.

Згасивши вогонь, спробувати зняти з потерпілого одяг. Там, де це неможливо, акуратно зрізати його ножицями.

Прикласти до обпалених місць чисті марлеві або полотняні серветки, змочені холодною водою або пакети з льодом.

Дати потерпілому знеболюючий засіб.

Звернутися до найближчої лікувальної установи.

При великих і важких опіках, якщо потерпілий без свідомості, потрібно відразу викликати «швидку допомогу» і не перевертати потерпілого, щоб не посилити больовий шок.
Піддаватися паніці і бігти, так як від руху горіння посилиться.

Накидати на палаючу ділянку синтетичну тканину (нейлон, капрон та ін.).

Гасити вогонь, накрившись з головою – високий ризик опіку дихальних шляхів і отруєння чадним газом.

Відривати від шкіри прилиплі шматочки одягу.

Обробляти обпалену поверхню розчинами з барвниками, накладати жирні мазі, посипати крохмалем або пудрою.

Використані фото Shutterstock/FOTODOM UKRAINE

НАПИШІТЬ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here