Лікарські гриби у традиційній китайській медицині: науковий погляд і сучасне застосування

Протягом понад 5000 років традиційна китайська медицина формувала унікальне розуміння здоров’я як балансу між внутрішніми й зовнішніми факторами.

Одним із її основних інструментів стали лікарські гриби — не просто біологічні добавки, а регулятори енергії, імунітету та життєвої сили (Qi).

Західна наука лише в останні десятиліття почала активно досліджувати їхній потенціал, підтверджуючи ефективність, яку Схід практикує століттями.

Що таке лікарські гриби?

Лікарські гриби — це особлива група грибів, які не належать ні до рослин, ні до тварин.

У ТКМ вони вважаються модуляторами енергії життя, або Qi. Кожен гриб має свій специфічний профіль впливу на енергетичні системи організму.

У традиційній практиці вони застосовуються для гармонізації двох ключових типів енергії:

• Wei Qi — захисна енергія, що відповідає за імунну відповідь, бар’єрну функцію шкіри, стійкість до зовнішніх впливів.
• Ying Qi — живильна енергія, яка відповідає за живлення внутрішніх органів, відновлення тканин і підтримку життєвої сили.

Застосування лікарських грибів у ТКМ охоплює:

• період ослаблення організму після хвороб;
• синдром хронічної втоми;
• порушення сну, тривожність, емоційне виснаження;
• часті інфекції та ослаблений імунітет;
• як профілактичний засіб під час сезонних епідемій.

Найпоширеніші представники: Reishi (Ganoderma lucidum), Cordyceps sinensis, Shiitake, Maitake, Hericium erinaceus.

Біоактивний склад: що робить гриби потужним терапевтичним інструментом

Фармакологічна активність грибів зумовлена їх багатим біохімічним профілем:

• Бета-глюкани: природні полісахариди, що активують клітини вродженого імунітету — макрофаги, NK-клітини, гранулоцити. Покращують неспецифічний захист і регулюють запальні реакції.
• Гериценони і ерінацини (у грибі Hericium): сприяють росту нейронів через стимуляцію фактору росту нервів (NGF), що має велике значення при нейродегенеративних станах.
• Терпеноїди: проявляють гепатопротекторну, протизапальну та антиоксидантну дію. Особливо цінні у Reishi.
• Ергостерол: попередник вітаміну D, підтримує кальцієвий обмін, впливає на гормональну регуляцію.
• Мікроелементи та амінокислоти: сприяють синтезу ферментів, підтримують антиоксидантну систему (наприклад, глутатіонпероксидазу).

Ці речовини діють синергічно, забезпечуючи як симптоматичний, так і профілактичний ефект.

Технології обробки: збереження користі без втрат

Для отримання максимального терапевтичного ефекту з грибів важлива правильна екстракція:

• Гаряча водна екстракція — витягує водорозчинні полісахариди (насамперед β-глюкани), що є основними імуностимуляторами.
• Спиртова екстракція — дозволяє витягти терпенові сполуки, фітостероли, жиророзчинні компоненти.
• Комбінована екстракція — дає повноцінний комплекс активних речовин, що наближається до ефекту цілого гриба.

Після екстрагування продукція проходить:

• багатоетапну фільтрацію;
• концентрування та сушіння методом “спрей-драй”;
• мікробіологічний контроль та перевірку на домішки: важкі метали, пестициди, мікотоксини, радіоактивність.

Це гарантує не лише ефективність, а й безпечність кінцевого продукту.

Як правильно приймати лікарські гриби

Для досягнення вираженого ефекту важливо дотримуватись системного підходу. Залежно від показань та стану організму дози можуть відрізнятись:

• Профілактична доза: 1–2 капсули на день (для підтримки імунітету, загального тонусу).
• Терапевтична доза: 3–10 капсул на день (при хронічних станах, реабілітації після хвороб, виснаженні).
• Курс: 8–12 тижнів, за схемою 5/2 (п’ять днів прийому, два — відпочинку).

✅ Важливі рекомендації:

• приймати натщесерце або за 30 хв до їжі;
• запивати теплою водою або трав’яним чаєм;
• одночасно вживати джерело вітаміну С (наприклад, ацеролу) для підсилення біодоступності.

Синергія з фітотерапією

Комбінування грибів з фітотерапевтичними засобами — традиційна практика у ТКМ.

Гриби посилюють ефект адаптогенів, гепатопротекторів, антиоксидантів. Найчастіші синергічні комбінації:

• Reishi + Астрагалус — потужний імуноадаптогенний ефект, кардіопротекція, зниження тривожності.
• Cordyceps + Женьшень — для підвищення витривалості, адаптації до стресу, поліпшення функції наднирників.
• Hericium + Шафран або Бакопа — покращення когнітивної функції, підтримка нервової системи, нейропротекція.

Такі комбінації використовуються в складі формул (наприклад, адаптогенних комплексів) або у вигляді одночасного прийому монопрепаратів.

📚 Zhang A. et al. Use of traditional Chinese herbs with mushrooms: synergistic principles. Chin J Integr Med, 2019.

Поширені запитання про лікарські гриби

Чи можна поєднувати різні лікарські гриби?

Так, і навіть бажано. Комбінування різних грибів підсилює їхню синергічну дію, особливо у випадках імунної недостатності, стресу, астенічних станів або хронічної втоми.

Чи можна передозувати лікарські гриби?

Ні, це малоймовірно. Проте варто дотримуватись рекомендованого дозування. Надмірне вживання не підвищить ефективність, а може викликати легкий дискомфорт у травному тракті.

Що робити, якщо дитина не може проковтнути капсулу?

Капсулу можна розкрити, а вміст розчинити у воді, соку або їжі (наприклад, йогурт, яблучне пюре).

Чи є протипоказання до вживання грибів разом із ліками або БАДами?

Серйозних взаємодій не зафіксовано. Проте рекомендовано дотримуватися принципу «порожнього шлунка» — приймати гриби окремо від інших засобів. Обережність потрібна при прийомі препаратів для розрідження крові (наприклад, варфарин і гриб Auricularia).

Що таке «подвійна екстракція» і чому вона важлива?

Це процес, що поєднує гаряче водне та спиртове вилучення активних речовин. Завдяки йому з грибів отримують як полісахариди (водорозчинні), так і терпеноїди (жиророзчинні), забезпечуючи повний спектр дії.

Чому екстракти сильніші за грибний порошок?

Екстракти містять до 30–50% полісахаридів, у той час як порошок — лише 0,5–3%. Завдяки концентрації біоактивних речовин екстракти можуть бути у 10–30 разів ефективнішими за порошок.

Чи тестуються екстракти на безпечність?

Так. Усі партії грибів проходять багаторівневе тестування в лабораторіях США, Ірландії, Німеччини та Чехії. Перевіряються понад 300 шкідливих речовин, зокрема важкі метали, пестициди, мікотоксини, радіоактивність.

Чи мають лікарські гриби побічні ефекти?

Серйозних побічних ефектів не зафіксовано. У рідкісних випадках можливі легкі травні порушення на початку прийому (здуття, метеоризм). Вони минають через кілька днів адаптації.

Висновки

Лікарські гриби — потужний природний ресурс, що об’єднує традиційну медицину Сходу з досягненнями сучасної фармакології. Їх можна ефективно застосовувати у практиці лікаря для:

• імуномодуляції;
• адаптації до стресу;
• підтримки при хронічних захворюваннях;
• реабілітації після інфекцій чи хіміотерапії.

В умовах зростаючої потреби у безпечних, натуральних та багатофункціональних рішеннях — лікарські гриби стають не лише частиною традиції, а й елементом майбутнього доказової нутрицевтики.

Список літератури

1. Wasser, S. P. (2002). Medicinal mushrooms as a source of antitumor and immunomodulating polysaccharides. Applied Microbiology and Biotechnology, 60(3), 258–274. https://doi.org/10.1007/s00253-002-1076-7

2. Tuli, H. S., Sharma, A. K., Sandhu, S. S., & Kashyap, D. (2021). Medicinal mushrooms: A source of anti-inflammatory and immunomodulatory compounds. Frontiers in Pharmacology, 12, 636303. https://doi.org/10.3389/fphar.2021.636303

3. Zhang, A. L., Xu, Z. H., Sun, H., Han, Y. F., & Wang, P. (2019). Use of traditional Chinese herbs with mushrooms: synergistic principles and clinical potential. Chinese Journal of Integrative Medicine, 25(6), 443–450. https://doi.org/10.1007/s11655-019-2984-4

4. Lindequist, U., Niedermeyer, T. H. J., & Jülich, W. D. (2005). The pharmacological potential of mushrooms. Evidence-Based Complementary and Alternative Medicine, 2(3), 285–299. https://doi.org/10.1093/ecam/neh107

5. Rop, O., Mlcek, J., & Jurikova, T. (2009). Beta-glucans in higher fungi and their health effects. Nutrition Reviews, 67(11), 624–631. https://doi.org/10.1111/j.1753-4887.2009.00230.x

6. Cui, J., & Chisti, Y. (2003). Polysaccharopeptides of Coriolus versicolor: physiological activity, uses, and production. Biotechnology Advances, 21(2), 109–122. https://doi.org/10.1016/S0734-9750(03)00002-3

7. Friedman, M. (2016). Chemistry, nutrition, and health-promoting properties of Hericium erinaceus (Lion’s Mane) mushroom fruiting bodies and mycelia and their bioactive compounds. Journal of Agricultural and Food Chemistry, 63(32), 7108–7123. https://doi.org/10.1021/acs.jafc.5b02914