– Пані Лілю, як жила ваша аптека з 24 лютого, розкажіть, будь ласка.
-Після повномасштабного вторгнення росії «Таємна аптека» призупинила свою діяльність. Оскільки ми маємо крихкі автентичні експонати – скляний, керамічний аптечний посуд, то були змушені сховати ці речі до нашого підземелля. Виставкові полиці музею спорожніли.
Також сховали нашу інсталяцію на зовнішній вітрині аптеки. Кілька перших тижнів ми оговтувались від новин військового стану, пізніше – обережно будували плани на майбутнє, обдумували формат, у якому можна було б відновити роботу закладу. Ми сумнівались, чи варто так чинити, оскільки крім освітньої складової наша екскурсія передбачає й розважальну. Адже далеко не всі відвідувачі емоційно готові до такого формату. Проте знали, що маємо спробувати заспокоїти наших гостей, створити їм можливість для психологічного відпочинку. Обміркувавши усі «за» та «проти», ми вирішили повернутись до роботи 17 березня: поки без експонатів і зі скороченим графіком роботи.
– Якою ж була реакція перших відвідувачів?
-Гості з центру та сходу України дякували за можливість відволіктись і зануритись в атмосферу казки. Така реакція відвідувачів на відновлення роботи «Таємної аптеки» додала нам упевненості, що ми вчинили правильно. Тож трохи згодом ми повернули наші експонати на місця і відновили екскурсію у повному обсязі.
– Кількість відвідувачів змінилась?
-Справді, гостей стало суттєво менше. Поменшало й самих львів’ян, рідше приходять туристичні та шкільні групи. Раніше у нас було багато іноземців, зараз, звісно, їх немає. Радіємо українцям із Києва, Харкова, Донецька, Одеси, Полтави, Миколаєва, Дніпра – вони відкривають для себе Львів, нашу спільну історію. Утім, схожа ситуація була у 2014 році, коли війна тільки починалась. Цей досвід зробив нас адаптивними, чутливими до настроїв, прагнень людей у буремні часи. Тому ми вирішили робити більше благочинних заходів, долучатись до допомоги в організації дозвілля для дітей-біженців, сиріт, співпрацюємо з організаціями, які ними опікуються. Ми мобілізували свою силу і продовжуємо працювати, виконувати свою місію: навчати, відкривати нове, дивувати і надихати людей.
– До яких саме благодійних ініціатив зараз долучається «D.S. Таємна Аптека»?
-Розуміючи, що багато українців опинились у скруті, ми з березня зробили вхід до нашого музею безкоштовним для діток, які були змушені тимчасово покинути свій дім. З квітня по червень Інтерактивний музей «D.S. Таємна Аптека» безкоштовно відвідали понад 220 таких діток. Ще 105 дітей стали учасниками екскурсії «Дитячі історії», під час якої у середньовічній лабораторії нашого музею вони познайомились із Таємним Аптекарем, довідались про історію фармації у Львові, виконали спеціальні завдання й стали членами Таємного аптечного товариства.
Ми співпрацювали з волонтерами, благочинними організаціями – разом організовували безкоштовні екскурсії, майстер-класи для дітей різного віку. Також змогли відвідати львівське модульне містечко для переселенців і запросити його жителів до нас. З квітня ми вирішили віддавати 10% від реалізації сувенірів у фонд «Повернись живим». За два місяці змогли передати понад 2500 грн. Акцію продовжуємо й надалі. — Знаю, що ви ще й майстер-класи для малечі вимушено переміщених осіб проводили.
Так, у «D.S. Таємній Аптеці» вдалось провести чотири спеціальні майстер-класи для понад 50 дітей, якими зараз опікуються центр адаптації та реінтеграції «Оріяна +» та громадська організація «Явір». На майстер-класі «Таємна Лабораторія» маленькі гості дізнались чимало цікавинок із хімії, фізики та інших наук про Землю. Учасники й самі спробували проводити хімічні досліди під наглядом досвідчених Помічників Таємного Аптекаря й пояснювати різні хімічні й фізичні явища.
На творчому майстер-класі «Весняний пейзаж» дітки створили акрилом свої унікальні картини на весняну тематику, навчились змішувати фарби, підбирати кольори, користуватися художніми інструментами. Такі заняття мають певний терапевтичний, медитативний ефект, розслабляють і заспокоюють, тому вважаємо їх особливо корисними.
– Травень був багатий на ювілеї та музейні свята. «Таємна аптека» не лишилась осторонь?
-У травні «Таємна Аптека» долучилась до святкування Дня музеїв. У рамках заходу Помічниці Таємного Аптекаря організували виїзну презентацію-запрошення у модульному містечку для переселенців, де розповіли про наш музей, його атракції, історію, провели разом з дітками експеримент «Фараонові змії».
А ще разом із львів’янами та нашими гостями музей відзначив 250 років від часу заснування аптеки «Під угорською короною» та 10 років діяльності аптеки «D.S.» у цій старовинній будівлі. Під час святкування відбулися безкоштовні екскурсії для діток та дорослих і розіграш таємних сувенірів.
– Чи працюєте під час повітряних тривог?
Так, оскільки наше підземелля є надійним укриттям: є міцні стародавні стіни, два виходи та система вентиляції. Гості музею можуть перебувати тут до кінця повітряної тривоги. Сповіщаємо відвідувачів, коли вона оголошується й скасовується.
– Пані Лілю, чи змінилось ставлення ваших колег до роботи від 24 лютого?
-Наш музей завжди ставив емоційно-почуттєвий досвід відвідувачів в основу екскурсії. Власне, тому робота «Таємної Аптеки» була можлива навіть без експонатів. Наші екскурсоводи «оживляли» історію аптеки, «запалювали» іскру цікавості у найменших відвідувачів, дивували старших. Навчати, дарувати позитивні емоції, обмінюватись ними – важливе завдання, яке наші працівники завжди виконували з великою відданістю кожного дня.
У перші тижні роботи ми переконались, що радість, усмішки, подив – усе це повинно бути навіть у найтемніші часи. Як би емоційно важко не було, ми повинні допомогти відвідувачам абстрагуватись від ситуації, в якій ми всі опинились. Приймаючи і розуміючи негативні
емоції – віддавати позитивні: ось і найскладніша, і потрібна робота. — Настрої відвідувачів давалися взнаки? Спочатку працівникам було важко повернутись до роботи, виконувати роль Помічників Таємного Аптекаря, адже відвідувачі не були відкритими до позитивних емоцій. Проте усі екскурсоводи з часом знайшли у собі сили налаштовуватись на позитив і дарувати його тим, хто цього найбільше потребує. Працівники надихаються сміливістю маленьких відвідувачів і це дає силу й їм. У нашій книзі «Рецептів щастя» з’явилось ще більше дописів із побажаннями процвітання та мирного неба. Найменші відвідувачі у «Ступці бажань» часто загадують одне і саме, спільне для всіх українців – перемога України і мир на нашій землі.
– Пані Лілю, як вважаєте, у чому місія музеїв під час війни?
-Усе просто: берегти нашу історичну спадщину, займатись освітою громади, яка тепер суттєво поповнилась українцями з інших міст; емоційно підтримувати гостей, дарувати їм радість і відчуття стабільності, захисту. Кожен повинен працювати і бути на своєму місці для того, аби підтримувати країну і ЗСУ.
Війна розхитує базові уявлення про цивілізацію, культуру, людяність, людей. Відомо, що під час війни ми мимоволі можемо втратити відчуття визначеності у самоідентифікації. Також колективне стає почасти важливіше, ніж індивідуальне. Українці втрачають рідних, друзів, домівку, міста, роботу – те, що їх визначає, тобто частину себе.
Наша історична спадщина – це один із формувальних чинників історичної пам’яті, колективного уявлення про наше спільне минуле й про себе. Вона – фундамент національної ідентичності, ідентичності кожного з нас. Це водночас потужна зброя, яка може як об’єднувати народи, так і розділяти їх. Це про те, хто ми, ким завжди були і ким будемо. В нашій історії ми всі можемо віднайти себе, побачити схожі на наші історії, випадки. У ній ми не самотні. Під час війни важливо не втратити себе. Наша історична спадщина допоможе нам у цьому.
Історія – це частина нас, наш найцінніший скарб і зброя в інформаційній війні. Якщо говорити про матеріальну спадщину, то кожна пам’ятка архітектури, пам’ятники, назви вулиць, кожен експонат – символ, який містить у собі багато історичної правди, інформації та емоцій. Символи мають здатність впливати на суспільства, викликати певні «колективні» спогади. Не даремно кремль так завзято противиться декомунізації, повертає лєнінів і ставить пам’ятники людям із червоними прапорами. Вороги прагнуть змінити нашу самоідентифікацію, прагнуть наших сумнівів у нашій правді й у собі. Ми повинні не допустити цього, але плекати наше: пам’ятки й історичну правду, яка стоїть за ними і визначає нас.
– Чи маєте плани на майбутнє, чи плануєте щось оновлювати?
-Наразі намагаємось зробити свій внесок і наблизити Перемогу. Це, мабуть, найбільша мрія і мета кожного українця. Прагнемо не втрачати оптимізм і віру у мирне майбутнє. Нам не байдужа наша історія, історія Львова, споконвічні аптекарські традиції. Мережа аптек «D.S.» фінансує проєкти, пов’язані з реставрацією історичних аптек, дбайливо ставиться до традицій, української культури.
Ми усвідомлюємо важливість нашої просвітницької роботи і нашої історичної спадщини. Це те, що буде формувати уявлення про Україну у наступних поколінь. Наша історична пам’ять повинна бути сильніша, ніж штучні історичні міфи росії про нас. Тому ми не хочемо
зупинятись і спробуємо вдосконалити, розвивати наш музей, не втрачаючи самобутності. Ми змогли розширити колекцію експонатів і, відповідно, доповнити екскурсію новими цікавинками про них. Наш майстер-клас «Таємна Лабораторія» теж плануємо оновити – додамо більше ефектних, цікавих експериментів у звичну екскурсію. Зараз також працюємо над вдосконаленням лінійки сувенірів, над новою формою одягу для Помічників Таємного Аптекаря. Усі плани будуємо з обережністю й надією, йдемо до цілей крок за кроком. Віримо у перемогу України і віримо у ЗСУ!
Для довідки
Інтерактивна аптека-музей діє у автентичній аптеці «Під угорською короною». Фармація на цьому місці у Львові працює з 1772 року. Вона була заснована вихідцем із родини французьких мігрантів Александром Лоншан де Бер’є. За легендою, поряд, у Бернардинському монастирі, певний час перебували реліквії святого Стефана – короля і покровителя Угорщини. Відтоді вона й називається «Під Угорською короною». У 2011 році, коли стало остаточно відомо, що аптека «Під угорською короною», що на площі Соборній, 1 зачиняється, мережа аптек «D.S.» одразу зголосилася перейняти естафету, аби цільове призначення цього унікального приміщення не було змінене, втрачене. Вдалося відреставрувати оригінальні меблі аптеки. Тут зберіглася унікальна підлога, виготовлена з метласької керамічної плитки на відомій чеській фабриці «Барта і Тіха». Окрасою інтерʼєру є оригінальні необарокові меблі з різьбою, металевими решітками, монохромними шибами. У торговому залі знаходиться старовинний сейф, де аптекарі зберігали отрути та сильнодіючі ліки. Також поруч цокає оригінальний годинник.
