Лобіювання інтересів фармкомпаній відміняється. МОЗ врахувало рекомендації НАЗК та АМКУ, щодо ліків, які виробляють в рф та рб

лекарства

Міністерство охорони здоров’я частково врахувало рекомендації Національного агентства з питань запобігання корупції та Антимонопольного комітету України, усунувши певну кількість корупціогенних факторів в частині обмеження обігу лікарських засобів, виробництво яких знаходиться на території рф та білорусі. Проте, як повідомили у НАЗК, низка пропозицій щодо мінімізації корупційних ризиків потребує подальшої активної участі МОЗ.

Рекомендації НАЗК стосувалися внесення змін не тільки до Наказу МОЗ, а й до Закону України «Про лікарські засоби» та Постанови КМУ «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів і розмірів збору за їх державну реєстрацію (перереєстрацію)».

Перегляд критеріїв, відповідно до яких МОЗ ухвалює рішення про припинення дії реєстраційного посвідчення на лікарський засіб, залишає можливість для зловживань з боку службових осіб. У зв’язку з цим під дію механізму заборони можуть потрапити й ті лікарські засоби, які не виробляються у рф чи білорусі.

Також наразі все ще не передбачено порядку проведення оцінки соціального впливу заборони застосування лікарського засобу після припинення дії реєстраційного посвідчення. Таким чином, перший крок на шляху до зменшення корупційних ризиків МОЗ вже зроблено. Водночас НАЗК закликає МОЗ продовжувати роботу над мінімізацією корупційних ризиків та внести необхідні зміни до вищезазначеного Закону та Постанови.

Історія питання

у 2022 році Національне агентство проаналізувало корупційні ризики під час обмеження обігу лікарських засобів в умовах воєнного стану.

12 травня 2023 року було опубліковано Наказ МОЗ «Про затвердження Змін до Порядку припинення дії реєстраційного посвідчення на лікарський засіб та Положення про Комісію Міністерства охорони здоров’я України з припинення дії реєстраційного посвідчення на лікарський засіб», в якому було частково враховано рекомендації НАЗК та АМКУ.

Які корупційні ризики знайшло НАЗК у 2022 році?

  • Лобіювання інтересів певних фірм через наявність конфлікту інтересів у членів Комісії Міністерства охорони здоров’я України (МОЗ).
  • Необґрунтований підхід до вибору фармацевтичних компаній для припинення обігу їхніх лікарських засобів.
  • Маніпулювання критеріями, щоб зупинити реєстраційне посвідчення лікарського засобу та усунути фармацевтичні компанії з ринку.
  • Фальсифікація даних про готовність забезпечити потреби країни в ліках.
  • Відсутність визначеної процедури поновлення реєстраційного посвідчення лікарського засобу як можливість корупційних зловживань.
  • Закритість процедури припинення обігу лікарського засобу.
  • Непрозорість залучення професійних асоціацій, установ та організацій до членства в Комісії.

Розглянемо ситуацію на прикладі корумпованого посадовця, який може використати ці ризики задля наживи. Посадовець А отримує гроші за лобіювання фармкомпанії Б. Залучає до комісії МОЗ, яка визначає, кому анулювати реєстраційне посвідчення лікарського засобу, представника тієї чи іншої фірми як члена якоїсь асоціації (щоб збільшити вплив при ухваленні рішення на користь цієї фірми).

Крім того, фармкомпанія може просто запропонувати посадовцю А перелік ліків, ліцензії на які треба анулювати. Без чітких критеріїв та відкритості процедури, через які ті чи інші компанії можуть позбавити ліцензії, це можна зробити практично з усіма виробниками на користь українських фармбізнесів.

Які наслідки чекають на українців, якщо ці ризики не усунути?

Вихід іноземних фармацевтичних виробників із ринкового сегмента України матиме низку негативних наслідків. Зокрема:

  • хворі можуть не отримати життєво необхідні ліки: крім корупційних та економічних ризиків, відповідні зміни до нормативно-правових актів можуть спричинити ускладнення доступу українців до лікування, а також повну відсутність життєво необхідних ліків;
  • втрати бюджетних коштів при закупівлі ліків: брак конкуренції під час проведення публічних закупівель призведе до викривлення ціни і, відповідно, до необґрунтованих витрат бюджету;
  • якість ліків може погіршитися: низка лікарських засобів мають невелику кількість аналогів, тож вихід європейських фармакологічних компаній із ринку призведе до відсутності конкуренції;
  • зменшаться надходження в бюджет України: великі транснаціональні компанії скоротять ресурси в Україні;
  • люди втратять роботу: міжнародні фармацевтичні компанії-гіганти мають великі команди в Україні, обмеження в обігу ліків вплине на персонал, більшість якого втратить роботу під час війни;
  • ліки стануть дорожчими: відсутність конкурентів неодмінно призведе до неконтрольованого росту цін на фарматовари в точках роздрібної торгівлі;
  • постраждає інвестиційна репутація України: через «ручні» вибіркові обмеження на Україну чекатимуть репутаційні втрати як надійного партнера. Наслідком буде брак інвестицій, у тому числі в систему охорони здоров’я населення тощо.

Що рекомендує НАЗК?

НАЗК пропонує розробити та внести зміни до Закону України «Про лікарські засоби», щоб конкретизувати підстави для скасування державної реєстрації лікарського засобу через їх виробництво на території рф та республіки білорусь. Крім того зупиняти реєстрацію треба лише після встановлення фактів, що підпадають під конкретний перелік підстав, які необхідно розробити.

Прокрутка до верху