Останнім часом почали з’являтися дослідження, що вивчають частоту та тяжкість віддалених наслідків зараження COVID-19. Одне з них було проведено американськими дослідниками, які вивчали стан здоров’я людей похилого віку.
Вони використовували записи плану медичного страхування, щоб виявити 133 366 осіб у віці 65 років і старше, у яких було діагностовано COVID-19 до 1 квітня 2020 року. Ці люди були зіставлені з трьома групами порівняння, які ніколи не хворіли на COVID-19 або перенесли будь-яке інше вірусне захворювання нижніх дихальних шляхів.
Потім дослідники зафіксували будь-які стійкі або нові стани, що розпочалися через 21 день після постановки діагнозу COVID-19 (підгострий період), і розрахували надмірний ризик таких станів протягом декількох місяців залежно від віку, раси, статі та тяжкості захворювання.
Результати показали, що серед осіб з діагнозом COVID-19 у 2020 році 32% звернулися за медичною допомогою у гострому періоді з приводу одного або кількох нових або стійких станів, що на 11% вище, ніж у групі порівняння.
Порівняно з групою порівняння у пацієнтів із COVID-19 був підвищений ризик розвитку дихальної недостатності (додатково 7,55 на 100 осіб), стомлюваності (додатково на 5,66 на 100 осіб), високого артеріального тиску (додатково на 4,43 на 100) людина) та психічних захворювань (додатково 2,5 на 100 осіб).
У порівнянні з людьми, які перехворіли на інші вірусні захворювання нижніх дихальних шляхів, люди, які перенесли COVID-19, показали підвищену різницю в ризиках лише дихальної недостатності (2,39 на 100 осіб), деменції (0,71 на 100 осіб) та стомлюваності (0, 18 на 100 осіб).
Особи, що потрапили до лікарні з COVID-19, мали помітно підвищений ризик більшості станів. Ризик деяких ускладнень, за спостереженнями експертів, також був додатково підвищений для чоловіків, представників чорної раси та осіб старше 75 років.
Використані фото Shutterstock/FOTODOM UKRAINE
Risk of persistent and new clinical sequelae among adults aged 65 years and older during the post-acute phase of SARS-CoV-2 infection: retrospective cohort study, BMJ (2022). DOI: 10.1136/bmj-2021-068414
