На цю хворобу страждає 1% жителів Земної кулі: причини, лікування та перша допомога при епілепсії

У Греції та Римі цю підступну хворобу пов’язували з чаклунством і магією і називали «священною». Вважалося, що Боги насилають епілепсію на людину, яка веде неправедний спосіб життя. Раптові напади справляли моторошне враження на людей, так як ніхто не міг пояснити їх причини. Думали, що виною «падучою» є демони, що вселилися в хворого. Будь-який державний акт чи дію священиків переривалися, якщо з кимось із присутніх траплявся напад.

Історичні описи

Ще 400 року до нашої ери Гіппократ написав перший трактат, присвячений епілепсії. Він називався: «Про священну хворобу». Найбільший лікар думав, що природа захворювання може бути спадковою і обумовлена вона патологією мозку, а напади провокуються сонцем, вітром, холодом. Клінічна картина падучою вперше була описана Авіценою в XI столітті нашої ери. Опис епілепсії трапляється і в Біблії. Спадковий характер «падучої» підтверджував у ХІХ столітті відомий психіатр У. Говес. Він писав: «…у половині випадків епілепсії, в батьків чи родичів були епілепсія чи божевілля…». З біографій видатних особистостей відомо: «Про спадковість Наполеона: батько – алкоголік, сестри – істеричні. Брат — жадібний і байдужий егоїст…».

Сучасний погляд на епілепсію

Сьогодні епілепсія віднесена до “захворювань нервової системи з епізодичними розладами”. Туди ж входять мігрень, порушення мозкового кровообігу, сну та ін.

Незважаючи на те, що епілептичний напад викликає у оточуючих негативні емоції (людина виглядає як мертва, це вселяє страх і огиду — пише лікар С.І. Фомічов), слід пам’ятати, що поза нападом хворої на епілепсію зовсім не відрізняється від здорових людей. Психічні проблеми, що виникають у цих пацієнтів, як правило, пов’язані з супутніми захворюваннями мозку (пухлиною, атрофією тощо), а не з епілепсією. Деякі зміни психіки, такі як загальмованість, сонливість можуть бути викликані побічною дією протисудомних препаратів.

Кожен сотий – кожен третій?

В даний час на цю хворобу страждає 1% жителів Земної кулі. За останнє 10-річчя захворюваність зросла в 1,5-2 рази. І за прогнозами фахівців у ХХІ столітті кожен третій житель планети хоч раз у житті перенесе судомний напад. Такий несприятливий прогноз пов’язаний з особливостями цивілізації (збільшенням токсичності атмосфери та продуктів харчування, хронічними стресами та ін.).

Найчастіше напади хвороби з’являються ще в дитинстві (до 11 років у 50% хворих на неї), останній пік припадає на літній вік, тоді причиною нападів стають перенесені інсульти, пухлини головного мозку. Епілепсія може бути викликана також родовою та черепно-мозковою травмою, судинними захворюваннями мозку, інфекцією. Але у 65% випадків її причиною є генетичні зміни.

Сьогодні та завтра епілептології

Сучасними вченими встановлено, що ряд форм епілепсії викликаний «поломками» в генах, навіть відомо у яких саме. Сьогодні лікарі всього світу працюють над створенням препаратів, які впливатимуть безпосередньо на «зламаний» ген.

Основне лікування епілепсії – прийом протисудомних препаратів

Щоправда, вони мають низку побічних токсичних ефектів. За токсичністю всі протиепілептичні препарати поділені на групи – препарати першого вибору (найменш токсичні), до яких належать фенобарбітал, карбамазепін, бензодіазепіни та вальпроати. Більш токсичні препарати другого порядку – барбітурати (бензонал), гідантоїни (дифенін) та сукциніміди (суксилеп).

Правильне та своєчасно підібране лікування у більшості пацієнтів може призвести або до стійкої та тривалої ремісії, або до зниження частоти та сили нападів. Деякі види епілепсії лікують хірургічним шляхом.

До допоміжних видів лікування епілепсії відносяться дієтотерапія, голодування. Іноді непогані результати дає психо- та фітотерапія, гомеопатія. Але! Цілком ці методи не можуть замінити медикаментозну терапію.

Хворі на епілепсію потребують не тільки лікарських препаратів, а й уваги, співчуття, доброзичливості. Тому простягніть руку тим, кому потрібна ваша підтримка. Побачивши хворого у нападі, не проходьте повз!

Перша допомога при епілептичному нападі

Якщо у хворого почався напад, слід винести його з небезпечних зон — з проїжджої частини, води і т.д. Видалити всі предмети, які можуть спричинити травми при судомах.

Під час нападу тримати голову. Не слід намагатися запобігти прикусу мови шляхом введення в рот різних предметів. Це може завдати хворому більше шкоди, ніж користі. Після закінчення судом обережно переверніть хворого на бік, щоб він не захлинувся слиною.

Незважаючи на зупинку дихання, яка може тривати 10-15 секунд, немає необхідності у штучному диханні. Не розмовляйте з хворим і не намагайтеся привести його до тями. Поводьтеся спокійно і якщо пацієнт після нападу запитає вас, дайте відповідь на них. Якщо припадок триває занадто довго або повторюється через короткий проміжок часу, слід викликати швидку допомогу.

Прокрутка до верху