З віком на стінках коронарних судин утворюються потовщення, так звані атеросклеротичні бляшки. При формуванні бляшки, в ній накопичуються елементи крові: тромбоцити, еритроцити, макрофаги та ін. Вони «склеюються» між собою, формуючи тромб – майбутнього злочинця. При розриві бляшки тромб перекриває просвіт судини, припиняється надходження крові до міокарда і починається його омертвіння – інфаркт.
Жертви – переважно чоловіки віком 40—50 років. У жінок, у цьому віці, ця небезпечна недуга розвивається в 5 разів рідше, у літньому віці – в 2-2,5 рази.
Наслідки – інфаркт міокарда дає високий відсоток смерті. Основними причинами смерті до надходження хворого до клініки є: порушення серцевого ритму та гостра серцева недостатність. Ці ускладнення розвиваються протягом найближчих 4 годин від початку розвитку хвороби. Ознаками цієї патології є прискорене дихання, синюшність, різке зниження артеріального тиску, непритомність, розвиток кардіогенного шоку. До пізніших ускладнень відносяться поширення та рецидив ІМ, розвиток аневризми серця, тромбоемболії, нестабільної стенокардії.
Дослідження інфаркту проводиться на підставі даних скарг хворого, клінічних даних, анамнезу та даних ЕКГ. Завдяки цьому дослідженню можна визначити глибину, локалізацію, розмір та давність інфаркту. Необхідно відзначити, що відсутність змін на ЕКГ, особливо на початковій стадії хвороби, не виключає наявність інфаркту. Для підтвердження діагнозу використовують лабораторну діагностику, специфічною ознакою некрозу є підвищення активності “серцевих” ферментів крові. Для уточнення діагнозу використовують ехокардіографію та коронарографію (рентген дослідження судин серця із застосуванням контрастної речовини).
Методи боротьби з хворобою: лікування інфаркту міокарда проводиться у спеціалізованих стаціонарах, у відділенні кардіореанімації. Першорядним завданням терапії є усунення больового синдрому. Для цього обмежують рухову активність хворого (тобто повний спокій) та призначають знеболювальні препарати (переважно наркотичні анальгетики).
Другим етапом лікування необхідно знищити злочинця, тобто розчинити тромб. Для цього застосовуються тромболітичні препарати (альтеплаза, стептокіназа, рідко урокіназа). При застосуванні цих лікарських засобів у перші 4-6 годин, у 87% хворих на ІМ тромб повністю лізується і некроз (тобто інфаркт) або не настає, або його зона мінімальна.
Призначення тромболітиків у 1-у годину розвитку ІМ призводить до зниження смертності на 50%, у строки від 1 до 3 годин – на 25%, до 6 годин – на 18%. Медикаментозна терапія включає також застосування аспірину, гепарину, бета-блокаторів, інгібіторів АПФ, рідше нітратів.
У разі неефективності описаного вище лікування в ідеалі застосовується балонна ангіопластика (відновлення прохідності судини рентгенохірургічним методом). Ефективність цього методу 90%. Але в Україні мало таких центрів, де його проводять. Це дорогий метод, застосування якого можливе лише завдяки наявності складної апаратури та спеціально навченого персоналу. Проводиться ангіопластика у перші 4-6 годин від початку захворювання. Якщо у пацієнта після ІМ розвивається нестабільна стенокардія, то через 8 тижнів йому показано дослідження судин серця та за необхідності аортокоронарне шунтування (хірургічне накладання додаткових судин, що живлять серцевий м’яз).
Надання долікарської допомоги включає спокій і прийом нітрогліцерину кожні 15 хвилин.
Необхідно пам’ятати, що життя пацієнта, ефективність лікування та подальший прогноз захворювання залежить від часу розпочатої терапії. Тут рахунок іде на хвилини! Чим швидше хворий звернеться до лікаря, чим швидше буде встановлено діагноз та розпочато лікування, тим більше шансів у нього вижити та зберегти подальшу працездатність.
До основних факторів ризику розвитку ішемічної хвороби серця відносять: чоловіча стать, обтяжений «серцевий» анамнез, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, куріння та ожиріння, а також підвищення рівня холестерину в крові.
З останнім можна боротися за допомогою включення до раціону бобових. Доведено, що квасоля, горох, соя знижують рівень холестерину. Тому в латиноамериканських країнах, де основу харчування становлять ці продукти, інфаркт трапляється рідше.
Якщо турбує біль у серці – їжте більше родзинок, сиру з медом, горіхів. Вживання 5 горіхів на день знизить ризик розвитку серцевих хвороб наполовину. Від серцевих захворювань можна вберегтися, вживаючи чай, овочеві салати. Варто задуматися про те, щоб схуднути та кинути палити.
З артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом складніше впоратися, легше їх попередити, ніж лікувати. Але й сучасна медицина не стоїть дома. Принаймні сьогодні перебіг цих захворювань можна контролювати.
