Що будемо їсти?
Особливості застосування того чи іншого препарату повинен пояснити пацієнтові лікар. Але якщо він цього не зробить?
Вуглеводи. Їжа, багата на вуглеводи, підвищує ефект теофіліну. Але оскільки вуглеводи досить довгий час перебувають у шлунку, може порушитись всмоктування сульфаніламідів (сульфаметоксазол, триметоприм, сульфаетидол, сульфален), препаратів заліза, а також макролідів та цефалоспоринів.
Овочі, які також належать до вуглеводистої їжі, не такі нешкідливі, як здається. Наприклад, якщо є багато листових овочів зеленого кольору (шпинату, салату, капусти броколі), в організмі значно підвищиться вміст вітаміну К – антагоніста антикоагулянтів. Якщо ж людина вживає багато бананів, картоплі, горіхів, яблук, родзинок, кураги (тобто їжу, багату на калій) і приймає інгібітори АПФ, у неї може виникнути гіперкаліємія.
Корисна вуглеводна їжа при прийомі дихлотіазиду, дезоксикортикостерону триметилацетату, серцевих глікозидів, етракінової кислоти. А клітковина, якої в цій їжі багато, піде на благо всім, окрім тих, кому призначені трициклічні антидепресанти.
Білки. Велика кількість м’яса, риби, яєць у раціоні знижує ефект теофіліну, леводопи, дисульформіну. Погано поєднується білкова їжа із сульфадиметоксином, сульфагуанідином, сульфаметоксазолом, триметопримом, циметидином, теофіліном. Крім того, вона погіршує всмоктування ізоніазиду. Не варто поєднувати копченості (ковбаси, м’ясо, рибу) з тетрациклінами та нестероїдними протизапальними засобами.
З дієтою, що включає багато білків та кальцій (молочні продукти), призначають парацетамол, а також метиландростендіол та інші анаболічні препарати.
Жири. Під впливом жирної їжі значно знижується ефективність сульфаніламідів, нітрофуранів, протигельмінтних засобів. З олією, жирною сметаною не варто приймати ацетилсаліцилову кислоту, фуразидин, нітроксолін.
Жири підуть на благо, якщо потрібно підвищити всмоктування антикоакулянтів, вітамінів А, D та Е, метронідазолу, транквілізаторів бензодіазепінової групи.
Нам не страшний тірамін?
Прикладом того, як безпечний компонент їжі може різко змінити свою «поведінку», служить одночасний прийом інгібіторів МАО (моноаміноксидази), що застосовуються для лікування депресії, та вживання, скажімо, сиру. У цьому випадку є ризик раптового гіпертонічного кризу з нестерпним головним болем. Описані навіть смерті від крововиливу в мозок!
Під дією інгібіторів МАО немає детоксикація речовини під назвою тірамін. Він безперешкодно надходить у кровотік і одного разу викликає сильний гіпертонічний криз.
Крім сиру, тирамін міститься ще в таких продуктах: соєвий соус, бринза, маринований та копчений оселедець, м’ясні та рибні консерви, ікра червона та чорна, ковбаси, кава, шоколад, пиво, вина, банани, ананаси, фініки, цитрусові, виноград, смородина біла та червона.
Та що там тірамін! Звичайна кухонна сіль також впливає на ефективність ліків. Обмеження її споживання при прийомі препаратів літію може призвести до підвищення рівня в крові до токсичного рівня. Навпаки, фенілбутазон краще діє, якщо обмежити споживання солі до мінімуму.
Пити чи не пити?
Будь-який провізор знає, що ліки найкраще запивати чистою водою. Але це правило має винятки.
Мінеральна та газована вода, соки. Сульфаніламідні препарати краще запивати мінеральною водою зі слаболужною реакцією. Справа в тому, що в кислому та нейтральному середовищі продукти метаболізму сульфаніламідів випадають в осад, сприяючи утворенню каменів у нирках. У лужному середовищі ці продукти перебувають у розчиненому стані і легко виводяться з організму.
Соком грейпфрута не можна запивати ніфедипін, інакше рівень цього препарату в крові зросте, а артеріальний тиск різко знизиться. Відмовитись від соку грейпфрута необхідно і при прийомі терфенадину. З соками, що містять лимонну кислоту, не можна поєднувати препарати кальцію, а також еритроміцин та ампіцилін. Будь-який кислий сік (наприклад, журавлинний), що потрапив в організм разом з ацетилсаліциловою кислотою, уповільнить її виведення.
Деякі фруктові та тонізуючі газовані напої містять іони заліза та кальція, які у ШКТ можуть утворити нерозчинні комплекси з макролідами, лінкоміцином та кліндаміцином. На час лікування такими засобами варто утриматись від цих напоїв.
Молоко. Тетрацикліни (доксициклін, метациклін та ін.) не поєднуються з молоком та молочними продуктами: ефективність цих ліків знижується на 20–80%! Під впливом шлункового соку в молоці утворюється казеїнат кальцію, який утворює з тетрациклінами з’єднання, що не всмоктується. Крім того, молоко та молочні продукти не варто вживати після прийому пеніцилінів та цефалоспоринів, лінкоміцину, препаратів, що містять кофеїн. У великих кількостях воно погіршує виразкові властивості препаратів вісмуту.
Запивати молоком рекомендується нестероїдні протизапальні засоби (фенілбутазон, амінофеназон, фенілбутазон, диклофенак, індометацин та ін.), препарати гормонів кори надниркових залоз (преднізолон, дексаметазон та ін.), а також резерпіни. Від цього їхня дія прискорюється і проявляється повніше.
Чорний чай містить танін, що утворює не засвоювані організмом сполуки з азотовмісними ліками – папаверином, кодеїном, еуфіліном, феназоном, препаратами беладонни та заліза, серцевими глікозидами. Не можна запивати чаєм седативні та снодійні засоби, оскільки він збуджує нервову систему. Сумісні з чаєм препарати вітаміну С.
Зелений чай, звичайно, дуже корисний, але тільки не в поєднанні з антикоагулянтами, оскільки знижує їхній ефект. Інтервал між прийомом цих ліків та вживанням зеленого чаю має бути не менше 4–6 годин. До того ж катехіни, які у зеленому чаї, зменшують агрегацію тромбоцитів, тобто. посилюють дію ацетилсаліцилової кислоти щодо запобігання утворенню тромбів.
До речі, ця кислота дратує слизову оболонку ШКТ, але її прийом після їжі набагато менш ефективний. Медики вигадали вихід: ацетилсаліцилову кислоту треба приймати до їжі, запиваючи киселем або рисовим відваром. При цьому суттєво зменшується шкідлива дія препарату на слизову оболонку шлунка і зростає ефект від його прийому.
