На відміну від залізного коня наші «амортизатори» неможливо змінити на нові. Адже склепіння стопи — важливий орган. Його пружні коливання оберігають організм (і, зокрема, хребет) від грубих поштовхів та струсів при ходьбі та стрибках.
Так як без амортизаторів нам не обійтися, доводиться дбати про них, інакше…
Плоскостопість – це деформація стопи, що характеризується стійким зниженням склепіння, аж до повного зникнення в різко виражених випадках. За назвами двох склепінь стопи — поздовжнього та поперечного — розрізняють відповідно поздовжнє та поперечне плоскостопість.
Вроджена плоскостопість зустрічається дуже рідко, а от набута, статична плоскостопість за даними статистики — найчастіша ортопедична деформація, що зустрічається у 44,9% людей віком 50—55 років.
Її сміливо можна віднести до професійних захворювань та провізори, внаслідок особливостей професії, якраз потрапляють до групи ризику.
Чи знайоме вам відчуття, що після робочого дня ноги так «гудуть», що хочеться лише одного – лягти та підняти їх вище? А якщо ви при цьому відчуваєте всі кісточки стопи, настав час поборотися із плоскостопістю.
Хто жартує з нами плоскі жарти?
Головною причиною статичної плоскостопості є хронічне перевантаження стоп. Посудіть самі — при опорній поверхні стопи, яка дорівнює всього десяткам квадратних сантиметрів, вона несе на собі вагу всього тіла! А також весь додатковий вантаж, який ми тягнемо в кульках, рюкзаках та господарських сумках.
Сприяє розвитку плоскостопості також тривале щоденне перебування на ногах, слабкий фізичний розвиток мускулатури ніг, порушення живлення тканин при тромбофлебіті, варикозне розширення вен і неправильно підібране взуття.
Клінічно плоскостопість проявляється болями, ломотою, швидко втомою.
Біль посилюється від ходьби та стояння, може зосереджуватись у стопі (найчастіше на підошві), у м’язах гомілки або навіть віддавати вгору, аж до попереку! Яка вже радість життя, коли ні з дитиною побігати, ні випорхнути з трамвая…
При різко вираженому плоскостопому діагноз дуже легкий. У ранніх же початкових стадіях, коли деформація не видно оком, розпізнати його буває складно. Ортопеди використовують для діагностики методи плантографії, подометрії, рентгенографії. Зате лікування на ранній стадії надзвичайно ефективно!
Попередню оцінку стану склепіння стопи можна провести самостійно. Для цього підошву рівномірно змащуємо кремом та вертикально ставимо на аркуш паперу. Коли ми приберемо ногу, отримаємо відбиток підошовної поверхні. Його потрібно відразу ж обвести олівцем, бо відбиток повільно розпливається на папері.
Тепер трохи геометрії. З внутрішньої частини відбитка відзначимо виступаючі точки (збоку п’яти і на вигині «кісточки» під великим пальцем). З’єднаємо їх. Отриманий відрізок ділимо навпіл, середину відзначаємо крапкою. (Нехай буде як у школі – назвемо її «А».)
За допомогою підручних засобів (найкраще шкільного косинця) із зазначеної середини відновлюємо перпендикуляр, який перетинає весь наш відбиток. Точку перетину з ближнім краєм “сліду” назвемо “B”, а з далеким – “С”. Тепер лінійкою заміряємо відстань від “А” до “С” та від “В” до “С”. До речі, можна залучити до вимірів дітей — це і спілкування, і справжнє, потрібне завдання.
Нині ж трохи алгебри: величину «ВС» ділимо на величину «АС» і множимо на 100%. Отриманий індекс (він називається індекс Штритера) та розповість про стан склепіння стопи.
До 36% – високе склепіння, до 43% – підвищене, до 50% – норма, до 60% – сплощене і від 60,1 до 70% – плоскостопість.
Боремося!
Гімнастика для стоп та масаж дають чудові результати в лікуванні та профілактиці плоскостопості.
Вправляти стопу можна на роботі і вдома. Протягом дня кілька разів станемо на зовнішній край стопи і постоїмо, доки вистачить терпіння. Тягне під кісточкою? Отже, тренування йде на повний хід. І на п’ятах постоїмо, і на пальчиках.
Вдома опустимо ноги на 10 хвилин у теплу воду (36—37 градусів), помасажуємо стопи та гомілки. Потім пальцями рук енергійно кілька разів вигнемо стопу в поперечному напрямку, прагнучи скласти разом подушечки великого пальця ноги та мізинця. Корисно переставляти стопами з місця на місце різні предмети (наприклад, тенісний м’ячик або пластикову пляшку), пройти гімнастичною палицею (мужчиною вудкою), як по канату, поплескати ногами «в долоні».
За місяць-два від початку занять гімнастикою треба буде перевірити, як змінюється індекс Штритера.
Використовуємо підніжні засоби
Дуже важливо підібрати таке взуття, щоб воно не жало, але й не бовталося на нозі. Задник взуття повинен щільно охоплювати п’яту. Ідеальним вважається каблук, вірніше, перепад по висоті між п’ятою та носком взуття, що дорівнює трьом сантиметрам.
Першу ж можливість походити босоніж по піску або по травці потрібно використовувати. Ходьба босоніж по підлозі не тільки не зміцнює м’язи ніг, а й навіть шкодить їм. Тому вдома потрібно ходити у зручних тапочках (краще, якщо це будуть не шльопанці). Можна придбати масажний килимок для стоп. Ходьба на ньому теж чудово стимулює кровообіг і тренує м’язи склепіння стопи.
Всі описані вище процедури корисно виконувати і людям, які не мають плоскостопості. Ви пам’ятаєте, захворювання легше попередити, ніж лікувати.
Зоя Юнак для “Містера Блістера”
