Системи харчування:
- Вегетаріанство
- Сироїдіння
- Роздільне харчування
- Лікувальне голодування
- Харчування по Монтіньяку
Харчовий пацифізм
Вегетаріанство – одна з найпопулярніших систем альтернативного харчування, серед прихильників якої налічується майже мільярд людей у всьому світі – передбачає вживання лише продукти рослинного походження як найбільш природні для людини. Вегетаріанців прийнято розділяти на:
- веганів, що відмовляються від усіх продуктів тваринного походження,
- лактовегетаріанців, що допускають поряд з рослинною їжею вживання молока та молочних продуктів,
- лактоововегетаріанців, які доповнюють свій раціон молочними продуктами та яйцями,
- фрутаріанців, які вживають виключно фрукти та горіхи.
Людьми, які поповнюють ряди вегетаріанців, який завжди рухає турбота про здоров’я, багато хто стає ними з релігійних чи ідейних міркувань. І все-таки фундамент цієї системи становлять ідеї здорового харчування. Так, на думку вегетаріанців, вживання м’ясної їжі призводить до утворення надмірної кількості продуктів розпаду білків, посилює процеси гниття в кишечнику, збільшує навантаження на систему виділення, що в результаті призводить до хвороб. А рослинна їжа, навпаки, максимально сприяє їх профілактиці.
У твердженнях вегетаріанців безперечно є раціональне зерно. Наприклад, відомо, що клітковина, що міститься в рослинній їжі, активізує мускулатуру шлунково-кишкового тракту, а отже, її вживання дійсно може запобігти безлічі захворювань системи травлення. Однак не варто забувати про небезпеки, що чатують на вегетаріанців: їм загрожує дефіцит білка, а значить, і вітаміну B12, який бере участь у процесах кровотворення. Фахівці рекомендують компенсувати добову норму білка (100-150 г) за рахунок вживання сої, горіхів. Крім того, необхідно вводити в раціон проросле зерно (джерело вітамінів групи В), люцерну, що містить гормоноподібні речовини та попередники вітаміну D, тофу (соєвий сир, що містить вітамін В12), а також приймати комплексні вітамінні препарати з мікроелементами.
Сирий екстрім
На перший погляд, сироїдіння можна прийняти за одну з найекстремальніших гілок вегетаріанства, хоча насправді коріння цієї системи харчування сягає натуризму, який зовсім не заперечує вживання їжі тваринного походження. На думку прихильників натуризму, вогонь – руйнівний початок, тому їжа, приготовлена з його допомогою, – неповноцінна. Щоб поживні речовини засвоювалися у первозданному вигляді, слід повністю відмовитися від термообробки продуктів, вживаючи їх у сирому вигляді. Єдиним відступом від канонів натуризму, що дозволяють собі сироїди, є вживання хліба, та й той має бути приготовлений із цільного зерна і без дріжджів. Втім, повну одностайність сироїди виявляють лише в найзагальніших тезах своєї теорії, далі їх ряди діляться на тих, хто віддає перевагу сирим зернам, фруктам, овочам, горіхам, травам або бадиллю.
Дієтологи стверджують, що сироїдіння дуже корисне при серцевих та ниркових недугах, гіпертонічній хворобі для полегшення водно-сольового обміну речовин. Крім того, при вживанні сирих продуктів у порівнянні з традиційною їжею, насичення настає значно швидше, що дозволяє застосовувати сироїдіння в комплексному лікуванні ожиріння. Разом з тим, ця система харчування протипоказана при виснаженні, органічних захворюваннях нервової системи, анеміях та аддісонової хвороби. До того ж сироїдіння може спричинити загострення хронічного панкреатиту.
Розділяємо нероздільне
Система роздільного харчування, автором якої вважається американський лікар Герберт Шелтон, передбачає роздільне вживання білкової та вуглеводної їжі. Основою його теорії є той факт, що білки перетравлюються переважно у шлунку, а вуглеводи – у тонкому кишечнику. Тому, вважають послідовники Шелтона, надходити з їжею ці речовини мають окремо. Інакше, поки організм вироблятиме, наприклад, амілази – ферменти, що розщеплюють вуглеводи, білковій їжі доведеться чекати своєї черги, засмічуючи організм продуктами розпаду.
Логіку цих аргументів порушують лише кілька «незначних» фактів. По-перше, у дванадцятипалій кишці одночасно перетравлюються білки, жири та вуглеводи без жодного конфлікту ферментів. По-друге, безліч натуральних продуктів містять усі «несумісні» компоненти одночасно. Наприклад у картоплі міститься до 2% рослинного білка, а в м’ясі у вигляді так званого тваринного крохмалю глікогену є вуглеводи.
Головний недолік системи харчування за Шелтоном – звикання. З часом відсутність одночасного навантаження на різні ферментативні системи детренує органи травлення, і організм втрачає здатність перетравлювати змішану їжу. Крім того, сьогодні багато вчених схильні бачити суворий взаємозв’язок між роздільним харчуванням та депресіями. Так, гарний настрій залежить від концентрації в головному мозку серотоніну, допаміну та норадреналіну, які синтезуються з амінокислоти L-триптофану, що надходить до організму з білком. Ряд досліджень показали, що ці речовини синтезуються тільки якщо одночасно з білками в кров надходять і вуглеводи. Так було започатковано новий і, треба сказати, досить успішний напрямок у лікуванні депресій, коли замість хімічних препаратів хворим призначають лише змішану дієту.
Голод – не тітка
Різновидів лікувального голодування багато, але, крім деталей, суть вони одна. Організм, позбавлений їжі, спочатку сподівається, що це випадковість, і намагається нагадати про себе, посилюючи почуття голоду. Однак, бачачи, що такі зусилля залишаються поза увагою, терміново мобілізує всі свої захисні функції, пригнічуючи вогнища запалення та хвороби, викидаючи з клітин зайві солі та шлаки, для обслуговування яких теж потрібна енергія. Інакше кажучи, голодування істотно активізує всі захисні сили організму, які раніше працювали над повну силу. При цьому чим екстремальніший режим голодування, тим сильніше виявляються захисні реакції. За твердженням прихильників голодування, їсти хочеться лише протягом перших трьох днів. Сеанси голодування проводять зазвичай кілька разів на рік. Не слід робити це під час стресових ситуацій чи великих фізичних навантажень.
Аналогічні лікувальному голодуванню та розвантажувальні дні: організм виявляється в екстремальних умовах, що прискорює виведення продуктів обміну речовин та активізує захисні сили. Слід пам’ятати, що розвантажувальні дні позитивно впливають на здоров’я лише за дієти. Їх прийнято ділити на вуглеводні (фруктові, овочеві), білкові (молочні, сирні, м’ясні), комбіновані (м’ясо з овочами) та жирові (сметана, вершки). Раціон розвантажувальних днів слід становити, виходячи з індивідуальних особливостей людини або характеру її захворювань.
Хороші та погані вуглеводи
Суть методу, запропонованого французьким ученим Монтіньяком, полягає в тому, щоб суттєво зменшити споживання так званих поганих вуглеводів, замінивши їх хорошими. Такий поділ вуглеводів визначається величиною глікемічного індексу, тобто ступенем підвищення концентрації глюкози в крові після вживання різних продуктів. Найгірший з них – цукор: його глікемічний індекс – 100. Наближається до цієї величини індекс пива, смаженої картоплі, білого хліба. «Гарні» вуглеводи трохи збільшує вміст глюкози в крові. До них відносяться сирі злакові, необроблений рис, сочевиця, горох, квасоля та ін.
Перехід до харчування по Моньтіньяку відбувається у дві фази.
Перша передбачає повну відмову від низки продуктів харчування. Вона триває рівно стільки, скільки необхідно для того, щоб досягти оптимальної ваги, а потім починається друга фаза – фаза підтримки ваги, тривалість якої – все життя.
Ефективність цієї системи харчування обумовлена зниженням кількості інсуліну, що виробляється підшлунковою залозою, за рахунок чого можна позбутися зайвої ваги і поліпшити самопочуття, не катуючи себе низькокалорійними дієтами. А її недосконалості багато в чому схожі на недоліки роздільного харчування. Значне зменшення легкозасвоюваних вуглеводів, наприклад цукру, веде до погіршення настрою та депресій. Легкодоступна глюкоза необхідна харчування нервових клітин, тому послідовникам ідей Монтиньяка загрожують зниження розумової працездатності і пам’яті.
Як бачите, систему харчування можна вибрати на будь-який смак, виходячи з індивідуальних уподобань та враховуючи переваги та недоліки. Цей вибір має бути добровільним, не варто примушувати близьких розлучатися зі звичним раціоном за компанію. Крім того, будь-яка альтернативна система харчування протипоказана дітям та вагітним жінкам. А люди, які страждають на хронічні захворювання, перш ніж почати «нове життя», обов’язково повинні проконсультуватися у лікаря.
