Різноманітність видів алергії, які на нас чекають навесні: діагностика, лікування, наслідки

На вулиці та вдома

Починаючи з весни, все літо і на початку осені головним ворогом людей, схильних до алергії, є пилок бур’янів, особливо полину, лободи та амброзії.

Практично невагомий, він легко підхоплюється вітром і долає десятки кілометрів, завдаючи чималих неприємностей алергікам протягом усього маршруту. На тлі алергії на пилок приблизно у 60% всіх дорослих пацієнтів може розвиватися перехресна реакція на харчові продукти, особливо свіжі фрукти та овочі. Вона заявляє про себе так званим оральним алергічним синдромом, що супроводжується свербінням, печінням або набряком губ, порожнини рота, горлянки.

У жителів великих міст посилити симптоми алергії можуть тисячі автомобілів та десятки промислових підприємств, які викидають в атмосферу сполуки азоту та вуглеводень, які під впливом сонячних променів перетворюються на озон. Без вітру він «зависає» над містом, накриваючи його вулиці хмарою пилу і шкідливих хімічних речовин, що викликають і підсилюють алергічні реакції.

Щоб захиститися від вуличних алергенів, фахівці рекомендують регулярно промивати слизову оболонку носа спеціальними зрошуючими засобами або фізрозчином, не відкривати вікна, користуватися кондиціонером та побутовим очисником повітря. Ще одна порада – по можливості не виходити з дому в найспекотніший годинник, коли концентрація пилку і смогу в повітрі максимальна, а після повернення з вулиці відразу ж перевдягатися і приймати душ. Однак на практиці він часто виявляється марним – мало хто може дозволити собі прожити в такому режимі всю теплу пору року.

Навіть у рідних стінах люди, які страждають на алергію, не завжди почуваються в безпеці.

Поєднання високої температури повітря та вологості створює сприятливі умови для цвілі, яка «проживає» у наших ванних кімнатах, підвалах будинків та під’їздах. Розмножуючись, вона викидає у повітря суперечки, які є сильними алергенами. Крім того, період з травня по жовтень – улюблений сезон пилових кліщів, що гніздяться у ліжках, тканинах та килимах. Продукти їх життєдіяльності потрапляють у повітря, змішуються з побутовим пилом і викликають неприємні симптоми приблизно у 10-15% алергіків. Захиститись від такого пилу практично неможливо. Регулярна дезінфекція матраців, ковдр та подушок, прання постільної білизни при високій температурі, провітрювання, вологе прибирання, а також відмова від килимів – усі ці заходи дають лише тимчасовий та, на жаль, вельми незначний ефект.

Сонячні промені

Ще однією причиною алергії часто стає фотодерматоз – підвищена чутливість шкіри до сонячного світла.

Дослідження, проведене у 2011 році у Центрі дерматології Університету Віттена-Гердеке в Німеччині, показало, що він зустрічається приблизно у 20% жителів США, країн Скандинавії та Центральної Європи.

Усього налічується понад 20 різних типів цього захворювання, що варіюються від дуже легких до небезпечних життя. Найпоширеніший різновид фотодерматозу – поліморфна світлова висипка, що отримала таку назву через те, що її прояви у людей різняться. Найчастіше вона розвивається протягом кількох годин після впливу сонця і проявляється сверблячою червоною висипкою на обличчі, відкритому V-подібній ділянці шиї та грудей, передпліччя. Іноді висипання при фотодерматозі можуть виглядати як кропив’янка, що виступають над поверхнею шкіри червоні плями, що зливаються, ділянки, що лущиться і покриті скоринками або скупчення невеликих бульбашок, що нагадують сонячний опік.

У легенях прояви сонячної алергії проходять без лікування. Однак іноді вони зберігаються на шкірі досить довго, наприклад, з’являються ще у травні, а проходять лише наприкінці літа. Буває і так, що після висипки на шкірі залишаються пігментні плями, що мають оранжево-коричневий відтінок.

Механізм фотодерматозу досі остаточно не вивчений. Очевидно, що головним його винуватцем є ультрафіолетове випромінювання. Імунна система розпізнає деякі компоненти зміненої сонцем шкіри як чужорідні та змушує організм захищатися. Однак не всі фотодерматоз є справжніми алергіями. Часто йдеться про фототоксичну шкірну реакцію, яка не включає імунну систему, а виникає в результаті взаємодії сонячного світла та хімічних речовин, наприклад косметики, репелентів або таких лікарських засобів, як тетрацикліни, ретиноїди, фенотіазини, фуросемід, НПЗП.

Профілактика фотодерматозів полягає в тому, щоб по можливості відмовитися від прийому таких препаратів, менше бувати на відкритому сонці і регулярно користуватися сонцезахисними засобами, звичайно, якщо вони не є причиною контактного дерматиту.

Мошки, оси та метелики

Мабуть, найбільшу небезпеку в теплу пору року для людей, які страждають на алергію, представляють комахи. Укуси бджіл, ос, джмелів, шершнів, укуси ґедзів, комарів і мурах можуть спровокувати у них не локальну, а генералізовану реакцію, наприклад, набряк гортані та язика, які сильно ускладнюють дихання, запаморочення, нудоту, лихоманку, спазми гладкою шок. У таких надзвичайних ситуаціях необхідно якнайшвидше звернутися за медичною допомогою.

Крім комах, що жалять і кровосисних, алергію викликають і цілком нешкідливі представники цього класу. Так, досить поширений лепидоптеризм, чи гусеничний дерматит, обумовлений подразненням шкіри після контакту з волосками тіла метеликів чи гусениць деяких видів. Інгаляційними алергенами є навіть сонечка. За статистикою саме через них приблизно 25% алергіків у США страждають від хронічного кашлю та загострення симптомів бронхіальної астми.

Діагностика та основи лікування

Найчастіше сезонна алергія проявляється комплексом симптомів, які включають закладеність носа, нежить, чхання, кон’юнктивіт, кашель, тобто. поліноз. У багатьох людей алергічні реакції обмежуються шкірними висипаннями: кропив’янкою, дерматитами та дерматозами. Симптоми алергії легко сплутати з ознаками застуди або харчового отруєння, проте варто насторожитися, якщо вони тривають більше двох тижнів. Всі прояви захворювання часто неспецифічні, тому встановити, що саме стало їх причиною – зміг або пилок, сонце або сонечка, можна, тільки звернувшись до фахівця і провівши спеціальний аналіз. Втім, незалежно від істинного збудника, алергія завжди завдає своїм власникам чимало страждань, викликає депресивні стани, змушує людей обмежувати активність.

Лікування алергії, особливо в тих випадках, коли повністю обмежити контакт з алергеном неможливо, складне і комплексне завдання. Для її вирішення призначають антигістамінні препарати місцевої або системної дії, краплі в ніс, що мають судинозвужувальний або протинабряковий ефект, препарати кромогліцієвої кислоти.

Однак вважається, що найбільш безпечним і водночас ефективним способом лікування вважається місцева терапія кортикостероїдами, які можуть застосовуватися у вигляді очних або назальних крапель, спреїв, кремів і мазей для лікування шкірних висипань. Завдяки потужній протизапальній дії вони блокують каскад алергічних запальних реакцій, а за рахунок місцевого застосування практично не мають системної дії і тому застосовуються навіть у педіатричній практиці.

Прокрутка до верху