Упродовж останніх 90 років людство непогано справлялося з інфекціями. Завдяки антибіотикам багато захворювань, які вважалися смертельними, перейшли в розряд дрібних неприємностей. Проте, весь цей час мікроорганізми поступово розвивали резистентність до препаратів. Сьогодні, на думку експертів, вона досягла критичної позначки, а розробка нових антибіотиків практично перестала давати результати. Тому дослідники зайнялися пошуком альтернатив цим лікарським засобам.
Кінець епохи
За даними ВООЗ, у світі спостерігається серйозна нестача ефективних антибактеріальних препаратів. Вони особливо важливі для лікування туберкульозу, пневмоній та інфекцій сечових шляхів, оскільки збудники цих захворювань демонструють дедалі більшу стійкість до існуючих лікарських засобів. Експерти ВООЗ виділили 12 найнебезпечніших патогенів та встановили, що сьогодні на різних стадіях клінічних випробувань перебуває понад 50 препаратів для боротьби з ними. Однак серед цих кандидатів лише вісім можна назвати інноваційними ліками, які потенційно можуть підвищити цінність арсеналу антибактеріальної терапії.
ВООЗ закликала фармацевтичні компанії та дослідницькі організації зосередитися на пошуку нових антибіотиків проти найнебезпечніших захворювань. А незалежний міжнародний благодійний фонд Wellcome Trust, заручившись фінансовою підтримкою урядів Німеччини, Люксембургу, Нідерландів, Південної Африки, Швейцарії та Великобританії, пообіцяв виділити понад 56 млн. євро на ці розвідувальні роботи. Проте експерти вважають, що людство добігло кінця ери антибіотиків, і нові ліки в цьому класі виявити просто не вдасться. Багато дослідних та фармацевтичних компаній майже відмовилися від розробки нових антибіотиків і перейшли на пошук альтернативних методів лікування, які дозволили б продовжити життя існуючим препаратам або взагалі замінити їх.
Консалтингова компанія Chemical Biology Ventures опублікувала огляд найперспективніших альтернатив традиційним антибактеріальним препаратам, які знаходяться на ранніх стадіях досліджень. До них увійшли вже випробувані в медицині методи, наприклад вакцинація, а також нові підходи.
Альтернативні варіанти
Одним із найефективніших варіантів боротьби з інфекційними захворюваннями може стати використання антитіл. Вони розпізнають і нейтралізують токсини, що виділяються бактеріями, уповільнюючи розвиток інфекції, що дає імунній системі організму або звичайним антибіотикам час упоратися з її збудниками. Такий підхід вже використовується в препараті раксібакумаб компанії GSK, який у 2012 році був схвалений для лікування інгаляційної форми сибірки. Дослідники продовжують шукати сфери застосування антитіл, а також працюють над створенням молекулярних препаратів, що мають аналогічний принцип дії.
Ще один перспективний метод – використання бактеріофагів – вірусів, що нападають на бактерії. Вони є ідеальною зброєю для знищення інфекцій, оскільки захоплюють лише бактеріальні клітини, не заражаючи організм людини. Коли ж бактерії гинуть, бактеріофаги просто зникають. Сучасна медицина вже має досвід їх використання, наприклад для лікування інфекцій при хірургічних ранах або опіках.
Втім, висока специфічність бактеріофагів є їх недоліком. Вони здатні протистояти лише одному штаму бактерій, тому, добре проявивши себе в одному регіоні, можуть виявитися абсолютно непотрібними в іншому. Крім того, пацієнтам доведеться приймати справжній коктейль із різних бактеріофагів, щоб гарантовано позбутися інфекції.
Всі ці недоліки теоретично може усунути розробка мікробіологів з Рокфеллерівського університету (США), які замість живих бактеріофагів використовують лише їхні лізини – невеликі білки, які допомагають цим вірусам проникати у бактеріальні клітини та знищувати їх. Лізини здатні діяти ширше: той самий білок, зазвичай, ефективний проти всіх штамів певного виду бактерій. Проте свої обмеження є і вони. Так, лізини здатні проникати тільки в грампозитивні бактерії, оскільки грамнегативні види мають занадто міцні клітинні стінки. Сьогодні вчені не лише досліджують властивості лізинів, а й тестують їх поєднання із традиційними антибіотиками, щоб підвищити ефективність терапії.
Ще один альтернативний підхід передбачає посилення власного захисту організму, наприклад за допомогою пробіотиків. Так, у 2013 році група вчених з кафедри мікробіології та молекулярної генетики Каліфорнійського університету (США) на моделі коліту, викликаного сальмонелою, довела, що деякі пробіотики, зокрема Escherichia coli Nissle 1917, конкуруючи з патогенами за такий поживний елемент, заміщати їх. Цілком ймовірно, чт
про подібний механізм спрацює і для інших хвороботворних бактерій та пробіотиків.
Імунологи з Університету Британської Колумбії (Канада) використовують для боротьби з бактеріальними інфекціями принцип дії вакцин. Вони виділяють патогени, вбивають їх і застосовують як ліки. Спочатку вчені припускали, що створені ними препарати активуватимуть вироблення антитіл до конкретних бактерій. Однак, як виявилося, вони здатні стимулювати імунну систему загалом, дозволяючи організму успішніше боротися з іншими інфекціями, у тому числі вірусами та деякими паразитарними захворюваннями, наприклад, малярією.
Вирішення головної проблеми
Які б нові методи лікування інфекційних захворювань не винайшли вчені, вони так чи інакше мають знайти рішення головної проблеми – здатність бактерій пристосовуватися і виробляти стійкість до ліків. Щоб не допустити повторення помилок, що призвели до виникнення резистентності до традиційних антибіотиків, насамперед важливо удосконалити діагностику. Наприклад, у Великій Британії підрахували: щоб точно встановити збудника серйозної інфекції дихальних шляхів, людині потрібно пройти близько 18 тестів. Оскільки це дорого і довго, діагностика зводиться до емпіричних методів та пацієнтам призначають препарати широкого спектру дії, які посилюють проблему стійкості. Очевидно, що в майбутньому вченим доведеться зайнятися розробкою препаратів спрямованої дії, приділяти більше уваги способам лікування, які безпосередньо не атакують бактерії, а також шукати комплексні підходи для боротьби з інфекціями.
Передбачити, коли нові технології будуть готові до використання, поки що важко. Більшість дослідників сьогодні ще не приступили до клінічних випробувань або досягли лише першого їхнього етапу. І навіть якщо він виявиться успішним, знадобляться роки, щоб одержати схвалення нового препарату від регулюючих органів. Саме тому сьогодні так важливо зберегти існуючі антибіотики.
В останньому виданні списку основних лікарських засобів ВООЗ, яке вийшло у 2017 році, антибіотики були поділені на три категорії: «доступ», «спостереження» та «резерв». У першу з них включені препарати, які мають бути доступні у будь-який час, наприклад, амоксицилін для лікування пневмонії. У наступну групу потрапили засоби першої або другої лінії для лікування менш поширених інфекцій, наприклад ципрофлоксацин при циститі. Третя категорія включає такі антибіотики, як колистин і деякі цефалоспорини, які слід застосовувати тільки у важких випадках, коли інші варіанти терапії зазнали невдачі.
Новий список ВООЗ насамперед призначений для лікарів та спеціалістів охорони здоров’я, які займаються закупівлями лікарських засобів. За задумом авторів, він допоможе запобігти неправильним призначенням та зловживанням антибіотиками, що стане вагомим внеском у запобігання лікарській стійкості та збереженню ефективності існуючих препаратів.
