Синдром “сухого ока” або “моніторний” синдром: причини, прояви хвороби, лікування, прогнози лікаря

Численні причини

Причини синдрому «сухого ока» дуже різноманітні. Провізорам найчастіше доводиться консультувати відвідувачів аптеки, у яких ССО розвинувся внаслідок постійної роботи з комп’ютером («очний моніторний» синдром), тривалого перебування у приміщенні з кондиціонованим або, навпаки, загазованим, задимленим повітрям.

Цей синдром може бути пов’язаний із впливом міського смогу, електромагнітних випромінювань офісної апаратури, а також носінням контактних лінз. Нерідко ССГ виникає на тлі інших захворювань – глаукоми, кератитів, увеїтів, хвороб сполучної тканини, гіповітамінозів, прийому різних медикаментів. Можлива його поява і після операцій щодо корекції зору.

Синдром «сухого ока» (ССО) розвивається через пошкодження слізної плівки, яка є унікальною тришаровою структурою товщиною не більше 10 мкм. Перший шар, що прилягає до поверхні ока, складається з мукополісахаридів. Він відіграє важливу роль у процесах харчування та вирівнюванні епітелію. Саме цей шар надає очам характерного блиску. Середній шар – водний – найширший, сягає 98% товщини слізної плівки. У ньому знаходяться водорозчинні сполуки, що забезпечують цілісність рогівки, а також фактори імунного захисту – лізоцим, секреторні імуноглобуліни, лактоферини. Поверхневий шар складається з ліпідів. Його функція полягає в регуляції випаровування вологи та забезпеченні гладкості слізної плівки.

Як проявляється хвороба

Якщо розпитати хворих про самопочуття, то при ССО вони скаржаться на те, що відчувають смітинку під віком, печіння, свербіж. Дуже часто з’являється почервоніння повік, сухість очей, світлобоязнь, зміна гостроти зору протягом дня, часте моргання, чутливість до диму, вітру, кондиціонованого повітря. Багато неприємностей завдає і скупчення в’язкого слизу в очах у вигляді ниток.

На ранніх етапах ССО можливе компенсаторне підвищення вироблення слізної рідини. Але з прогресуванням патології її кількість значно зменшується.

Для пацієнтів із ССО дуже характерна погана переносимість різних лікарських засобів, оскільки це призводить до посилення симптомів захворювання. Очні краплі з антибіотиками чи іншими протизапальними компонентами нерідко викликають у них сильне печіння та біль.

Зберігаємо цілющу вологу

Доказ діагнозу ССО проводиться офтальмологами.

Для лікування, в першу чергу, необхідно зменшити вплив негативних факторів, наприклад, загазованість та запиленість повітря, рекомендується носити захисні окуляри, використовувати іонізатори та очищувачі повітря.

Тим, хто працює за моніторами, слід щогодини відволікатися від екрану та відпочивати, не забуваючи частіше моргати, щоб не допускати пересихання слизової оболонки очей. Все це сприяє відновленню структури слізної плівки, а отже, і нормалізації вироблення слізної рідини. Крім того, використовують дві групи препаратів: краплі очей «штучної сльози» (ШС) і більш в’язкі гелеві композиції.

Зазвичай лікування ССО починають із застосування ШС низької в’язкості, основу яких складають солі натрію та калію. При недостатній їх ефективності або необхідності використовувати більше чотирьох разів на день переходять на гелеві ШС. Їх діючі речовини – полімери декстран-70 та гідроксипропілметилцелюлоза (гіпромелоза) – потрапляючи на поверхню очного яблука, утворюють стабільну плівку, що зберігає вологість рогівки та кон’юнктиви. Деякі препарати цієї групи містять натрію тетраборат та борну кислоту, що забезпечують ще й протизапальний ефект.

До складу очних гелів, що замінюють слізну рідину, може входити водорозчинний полімер, похідне акрилової кислоти – карбомер. Його осмолярність та рН ідентичні аналогічним показникам нормальної слізної плівки. Завдяки своїм фізико-хімічним властивостям карбомер затримує воду і утворює прозору плівку, яка змащує і змочує поверхню ока.

Значно зменшують прояви ССО очні мастила – лубриканти, які бажано застосовувати на ніч. До них, зокрема, належать очні форми депротеїнізованого гемодеривату з телячої крові. При вираженій сухості очей та розвитку ерозій або виразок рогівки пацієнтам необхідні місцеві засоби з дексапантенолом, вітамінами та амінокислотами. Для тих, хто носить м’які контактні лінзи, в аптеках є спеціальні краплі на основі гідроксипропілметилцелюлози та сорбітолу в ізотонічному розчині. При супутніх алергічних реакціях очей провізори можуть рекомендувати пацієнтам з ССО додатково до «штучних сльоз» використовувати очні краплі з протиалергічними компонентами (лодоксамідом, кортикостероїдами та ін).

Якщо ж розвинулася гнійна поразка, не обійтися без офтальмологічних засобів з антибактеріальною дією.
Кожна людина має індивідуальну чутливість до очних препаратів, тому точно визначити, чи підходять ліки, чи ні, можна не відразу. Офтальмологи рекомендують оцінювати реакцію на препарати ШС не раніше ніж після чотириразового їх використання.

Обережно, консерванти!

У препаратах «штучних сліз» можуть міститися консерванти – бензалконію хлорид, хлорбутамол, тимеросал, хлогексидин, цетрімід та поліквад. Цим речовин властиво токсична і дратівлива дія. Найбільш виражено воно у бензалконію хлориду та хлорбутамолу, а найменше – у цетриміду. Пацієнтам з тяжким перебігом ССО та алергічною реакцією на очні краплі чи гелі слід рекомендувати «штучні сльози» без консервантів.

Істотні деталі

Якщо пацієнт купує ШС високої в’язкості або очні лубриканти, треба попередити його про те, що після їх застосування можливе короткочасне порушення чіткості зору. Інтервал між використанням гелевих форм препаратів для очей та виконанням роботи, що потребує високої точності рухів, або керуванням автотранспортом має бути не менше 10–20 хвилин, доки повністю не відновиться гострота зору.

Провізорам також варто нагадувати пацієнтам, що при використанні флакона-крапельниці або тюбика з гелем не можна торкатися пальцями їхнього кінчика та торкатися ними до ока, щоб не інфікувати упаковку. Користуватися препаратом має лише одна людина. Якщо необхідно застосовувати різні офтальмологічні засоби, гелі високої в’язкості слід вводити останніми і не раніше ніж через 15 хвилин після закапування очних крапель.

Молодим людям, які хочуть завжди мати «блакитні» склери і зловживають очними краплями з тетризоліном і бензалконію хлоридом, слід пояснювати, що такі засоби можна використовувати лише епізодично і їх необхідно поєднувати з препаратами «штучних сліз» для попередження ССО.