– Наскільки алкоголь може бути корисним для здоров’я? У лікарів, з якими я говорила, про це немає єдиної думки.
– Питання достатньо дискусійне, тим більше що є маса авторитетних думок, які як «за», так і «проти» вживання алкоголю. Цікаво те, що ці думки розділяються буквально навпіл.
У гастрономічній традиції кожної нації, принаймні тих, які дійшли до наших днів, алкоголь присутній у тій чи іншій формі.
Алкоголь був навіть у суворих скандинавів. Спочатку це були самі прості продукти бродіння, а коли вони опанували технологією дистиляції, з’явився і перегнаний міцний алкоголь. Що не дивно, т.к. при правильному (помірному) споживанні міцний алкоголь стимулює обмінні процеси в організмі.
Що вже казати про країни середземноморського басейну, де вино було, є, і буде невід’ємною частиною культури?
Близькість та переплетення культури та традицій арабського Сходу, Малої Азії та Європи сприяла появі різноманітних міцних напоїв. А головним подарунком європейцям від арабів стала технологія дистиляції, яка прийшла до Європи разом із хрестовими походами та чернечими орденами. Більше того, ці напої спочатку йшли під маркою «цілющих лікарських засобів».
Отже, тисячолітній досвід виробництва та споживання в алкоголю в рамках розумного, вивів кілька переконливих принципів:
- Алкоголь, у малих дозах – ліки, особливо якщо говорити про бальзами.
- Сприяє обміну речовин в організмі (культура аперитиву/дижестиву та знаменита “нормандська діра (le trou Normand)” – міцний кальвадос між подачами страв для стимуляції апетиту).
- Має високі протекторні властивості.
- Психологічний вплив – унікальні релаксуючі властивості.
– Добре. Ми розібралися в тому, що алкоголь може бути корисним для здоров’я. Тоді який алкогольний напій можна назвати найкориснішим?
-Мабуть, найбільш нешкідливим, а тому найкориснішим вважається вино. Треба сказати, що той глобальний винний ринок, у рамках якого ми перебуваємо сьогодні, був практично з нуля сформований тільки 50 років тому.
Започаткувала його, як це не дивно, США. З метою стимулювати свою винну галузь, Америкою було зроблено низку серйозних кроків, які, втім, стали благом для винного світу.
У середині 80-х років минулого століття, завдяки зусиллям великої кількості довколавинних фахівців, включаючи важку артилерію в особі медицини, громадська думка була підготовлена до сприйняття вина, як продукту, що є невід’ємною частиною здорового способу життя, яким так перейнялося американці в посткризовий (після кризи початку 70-х років) період.
Йдеться про такий феномен, як «бордоський, або французький парадокс». Суть у тому, що досить авторитетно були доведені, і, що важливо, безпосередньо доведені до широкої публіки, результати наукових досліджень, які говорили про те, що регулярне, але помірне споживання червоного вина істотно знижує ризики серцево-судинних захворювань.
– Чому?
Пов’язано це насамперед з тим, що у складі вина є цілий ряд флавоноїдів, зокрема ресвератрол, який як «скребок», зчищає зі стінок судин весь зайвий холестерин, і відповідно є профілактичним засобом захисту від коронарних патологій.
Виробники віскі спробували протиставити тезу, про те, що солодовий віскі корисніший за червоне вино, тому що містить більше еллагавої кислоти — антиоксиданту, здатного зупинити розвиток ракових клітин і протистояти серцевим захворюванням. Але вино перемогло, причому з розгромним рахунком.
Загалом, для вина все склалося якнайкраще, і потрібні були тільки люди і засоби, які могли б осідлати цю хвилю!
Це був переворот, і… насамперед у свідомості фахівців, які на той момент визначають обличчя світової виноторгівлі. Як наслідок, таке несподіване підвищення статусу сприяло створенню нових проектів, у тому числі й за участю європейських фахівців, а також розширенню виробництва якісних вин у Новому Світі – Австралії, Новій Зеландії, Аргентині, Чилі, тоді ще апартеїдній ПАР.
І до цього дня в це вкладаються значні кошти, що й робить вино в очах споживачів лідером у питаннях користі для здоров’я.
-А чи можна скласти рейтинг алкоголю з позиції користі? Які позиції займуть перше, друге, третє місце?
Тут я не готовий бути категоричним, так як цінним є все. Мій особистий рейтинг виглядає так:
- вино. І «тихе», і ігристе. Але, перш за все – червоне.
- Ботанічні настоянки: бальзами та ін.
- Пиво-сидри – як джерело мікроелементів, більш “м’якого” алкоголю, і як продукт природного бродіння (та й доступніший, і менш “кримінальний” в очах оточуючих).
- ну, і решта міцного алкоголю.
-Як війна з рф вплинула виробників алкоголю? Хто постраждав, хто виграв? Хто отримав шанс заявити про себе?
Для великого вітчизняного виробника, тих хто не знаходиться в зоні бойових дій, ситуація радикально не змінилася: так, певне зниження попиту є, однак у рамках загальної картини.
У імпортерів ситуація драматичніша в кількісному, але не в грошовому виразі. Провалилася середня цінова категорія – value клас, яка досить активно розвивалася до війни. Зате цілком на рівні і люкс, і економ-класи. І це незважаючи на грандіозний відтік населення. Висновки очевидні – середній клас зник. Але ситуація ще може змінитися.
