У Верховній Раді розповіли, що можуть робити з репродуктивними клітинами в разі загибелі захисника чи захисниці України

Про нюанси та складнощі ми поговорили з ініціаторкою та розробницею законопроекту народною депутаткою Оксаною Дмитрієвою.

Що ж необхідно для створення державного кріобанку?

– Кошти. Це перше. Наскільки я знаю, вимоги до державного кріобанку вже окреслені. В Україні є невеликі кріобанки, тому що державна програма «Репродуктивне здоров’я нації» функціонує. Але вона не настільки масштабна, щоб охопити таку кількість людей, на яку ми розраховуємо, – розповіла парламентарка.

За словами народної депутатки, в Україні є приватні кріобанки при клініках, які займаються репродуктивним здоров’ям. Більше того, деякі військові вже скористалися послугами зі збереження репродуктивного матеріалу. І приватні заклади допомагають військовим безкоштовно. Але кількість бажаючих, яких вони можуть безкоштовно обстежити і зберігати репродуктивний матеріал, обмежена.

– Хочу навести приклад. В Україні приватний реєстр донорів кісткового мозку підписав меморандум про співпрацю з державою. І така практика є в багатьох країнах, коли можуть бути і державний, і приватний реєстри. Що заважає, щоб у нас були і державні, і приватні кріобанки? Звичайно, недержавні мають повністю відповідати всім критеріям, які ставить держава.

У нас нещодавно був захід, який стосувався реєстру донорів кісткового мозку, і там мене запитали: не боїтеся, що це недержавний реєстр? Але тут немає чого боятися, бо їх також перевіряють і захист даних у них на високому рівні, – розповіла Оксана Дмитрієва «Містеру Блістеру».

Який буде механізм отримання біоматеріалів наших військових?

– По-перше, цю ідею треба популяризувати. Треба, щоб всі знали про те, що є така можливість. Для чоловіків ця процедура проходить швидко і безболісно. Значно важче для жінок, бо жінку потрібно підготувати, іноді – пройти цикл лікування. По-друге, маємо розробити інформаційні матеріали, доступ до яких буде у військових.

А що будуть робити із біологічним матеріалом, якщо військовий або військова загинули?

– Це теж дискусійна тема. Давайте ще раз повернемося до трансплантації. Має бути згода. Якщо людина пише нотаріальну згоду, де прописує, як розпорядитися її клітинами у разі загибелі, то це буде виконуватися. Наприклад, віддати дружині або до загального банку. Ми це побажання маємо виконати. Якщо дружина або чоловік хоче взяти клітини свого чоловіка або дружини, то такі варіанти ми також проговорювали і зараз працюємо над розробкою нормативів, в яких випадках можна забрати ці клітини. З людиною, яка втратила близького, будуть працювати психолог й лікарі. І залежно від стану та бажання ці питання будуть вирішувати. Я не підтримую думку, що такі клітини в обов’язковому порядку повинні бути утилізовані у разі смерті. Людина сама повинна приймати рішення. Людина має усвідомлювати, що народжена дитина буде лише для неї, а не для матеріального забезпечення, – прокоментувала народна депутатка.

Повний текст інтерв’ю доступний за посиланням

Прокрутка до верху