Група крові визначається наявністю антигенів на поверхні еритроцитів: кров групи А (друга група) має антиген А, група В (третя група) має антиген В, кров АВ (четверта група) містить обидва антигени, а група О (перша група) не має жодного. Антигени можуть викликати імунну відповідь, якщо вони чужорідні для нашого організму. Ось чому для переливання крові використовується тільки кров від донорів із тією ж групою крові або універсальною групою О.
Так само антигени А і В присутні на поверхні кровоносних судин в організмі, включаючи судини твердих органів. Якщо хтось із типом крові О отримує орган, наприклад, від донора типу А, він буде відторгнутий. Отже, донорські органипідбираються до потенційних реципієнтів у списку очікування на основі групи крові.
Це призводить до того, що пацієнти з першою групою крові (типом O) у середньому вдвічі довше чекають на трансплантацію легенів порівняно з пацієнтами з другою групою (типом A). Наприклад, пацієнт із типом O, який потребує пересадки нирки, перебуватиме у списку очікування в середньому від 4 до 5 років, порівняно з 2-3 роками для типу A. Це веде до підвищеного ризику смертності. Пацієнти із першою групою крові помирають на 20% частіше, не дочекавшись пересадки.
Однак, якщо перетворити всі органи на універсальний тип O, можна повністю усунути цей бар’єр, що і вдалося зробити канадським ученим із Центру трансплантації Аджмера. У експерименті вони використовували система Ex Vivo Lung Perfusion (EVLP), яка зазвичай прокачує живильні рідини через органи перед трансплантацією, дозволяючи їм нагріватися до температури тіла.
Донорські легені від людини з першою групою крові були поміщені у цю систему. Одна легеня була оброблена групою спеціальних ферментів видалення антигенів з поверхні органу, інша – залишилася необробленою. Потім вчені додали кров першої групи, щоб імітувати несумісну трансплантацію. Результати показали, що оброблена легеня добре переносилася, у той час як необроблена демонструвала ознаки відторгнення.
Ключову роль у цьому експерименті відіграли ферменти, які були виявлені у 2018 році у кишечнику людини. Виявилося, що вони здатні “вирізати” цукри з антигенів А і В на червоних кров’яних тільцях, перетворюючи їх на клітини універсального типу О. Саме це відкриття і започаткувало створення універсальних донорських органів, клінічні дослідження яких планується провести вже в найближчі 12-18 місяців.
