«Підмочена» репутація
Спокуса, що таїться в яблуках, нашкодила не тільки Адамові та Єві. Всі знають, що Троянська війна почалася через царевича Париса, який вкрав Олену – дружину Менела. Але чи всі пам’ятають, що цю красиву дружину допомогла викрасти своєму улюбленцю богиня Афродіта? Сприяння у такій сумнівній справі стало нагородою за те, що колись Паріс поклав край суперечці трьох богинь, вручивши саме Афродіті яблуко як найпрекраснішу з них. Адже на нього, крім богині кохання, претендували ще Гера та Афіна. Саме це яблуко розбрату стало першою ланкою у довгому ланцюзі подій, що призвели до довгої Троянської війни та обернули у згарищі велике місто.
Свіжими, солодкими, гарними та пружними яблуками називалися в нью-йоркському путівнику по домівках таємних побачень «служниці кохання». Це порівняння було настільки ж поширене, як і будинки терпимості в Нью-Йорку XIX – початку XX століття. Існує припущення, що саме завдяки цьому місто отримало своє друге, неофіційне ім’я – Велике яблуко.
Зрештою такі стійкі асоціації трохи зіпсували репутацію цим невинним фруктам. У 20-х роках XX століття одна американська компанія з продажу яблук змушена була зайнятися відмиванням свого товару в очах громадськості.
Складна простота
Не спокуса, але ризик смертельної небезпеки таїло у собі яблуко, у яке цілився Вільгельм Телль. У 1307 році намісник німецького імператора в Швейцарії вивісив на площі міста капелюх герцога і наказав усім, хто проходить кланятися їй. Селянин Вільгельм Телль не послухався принизливого наказу завойовників. За це його покарали. Прославленого своєю влучністю під час стрільби з лука, Вільгельма змусили стріляти в яблуко, яке лежало на голові його сина. Бунтар зумів оволодіти собою і зробив те, що від нього вимагали, але потім заявив, що якби він потрапив у сина, іншою стрілою був би вбитий намісник-тиран. За такі слова зухвалий стрілець опинився у в’язниці, але втік звідти і застрелив кривдника. А яблуко стало символом влучності (потрапити до «яблучка»).
У яблучко потрапив і Ньютон, коли зрозумів, чому предмети падають униз, а не вгору. За компанію з ученим яблуко увійшло історію як символ пізнання. Ніхто не скаже напевно, чи плід, що дійсно впав з дерева, посприяв великому відкриттю, але більшість людей з популярного наукового анекдоту засвоїли: геніальність – це в тому числі і вміння дивитися з подивом на такі прості речі, як яблуко.
Сік кохання та родючості
Слов’янські перекази про яблука більш ліричні. Для нас цей фрукт наповнений соком кохання та родючості. У давнину яблуко використовували для привороту: розрізали навпіл, ховали в серединку записку з ім’ям бажаної особи і клали на спекотне сонце. Висихало яблуко – починав «сохнути» по тобі й коханий.
Яблуками обмінювалися закохані, висловлюючи цим свої почуття, тобто, здійснюючи свого роду заручини.
При сватанні дівчина, прийнявши яблуко, говорила безмовне «так» у відповідь на пропозицію руки та серця. На весіллі яблуневою гілкою прикрашали коровай, а наливними плодами обдаровували молодят, ніби даючи повчання плодитися і розмножуватися.
Крім того, цей фрукт вважали за народний засіб від безпліддя. Українців «виліковувало» від недуги яблуко, що довго провисіло на дереві, сербів – яблуко-первісток на молодому деревці. Здоров’я та красу майбутнім дітям могла випросити у яблуні вагітна, потримавшись за її стовбур. Для цього ж яблука приносили породіллі, а на хрестинах повитуха, навпаки, обдаровувала соковитими плодами всіх гостей. Як символ родючості, деякі слов’янські народи клали яблуко в посівну пшеницю – щоб урожай був хороший. Деякі не зривали з яблуні останніх плодів – теж із думкою про майбутній урожай і щоб пташки поласували.
Яблучні табу
У слов’ян у деяких повір’ях яблуко має містичний ореол. Його клали на могилу, щоб покійний передав предкам. Болгари висаджували на могилі яблуню, вважаючи, що вона стане супутником тих, хто пішов в інші світи доти, доки той не переступить поріг раю. Рідні дізнавалися про цю урочисту подію, побачивши, що яблуня, виконавши свою місію, засохла.
Зв’язок цього дерева зі світом мертвих, «нижнім» світом виявився ще й у легендах про те, що його гілки служать притулком для нечисті – чортів, русалок тощо.
Можливо, тому вважається, що до 19 серпня – свята Преображення Господнього, а в народі – яблучного Спаса, яблука їсти не можна. Заборона знімається лише після того, як у церкві цього дня освятять перший урожай.
Хоча більш імовірно, що табу на поїдання яблук було пов’язано з тим, що саме до цього часу вони дозрівали і переставали нести загрозу животам наших предків, що скучили за свіжими фруктами, які, на відміну від нас, не мали можливості їсти заморські фрукти цілий рік. Тобто яблука переставали бути свого роду вмістилищем «нечисті» і перетворювалися на лікувальні, «молодильні».
Наливні, молодільні!
Яблуко – одне з найдоступніших і найбагатших джерел вітамінів та мінералів. Калій, магній, фосфор, фолієва кислота, каротин, вітаміни Е, РР – список широкий! Найбільш насичене яблуко залізом, тому воно рекомендується при анемії, і вітаміном С. Англійське прислів’я стверджує: “An apple a day keeps a doctor away”, що можна перекласти так: “Хто яблуко в день з’їдає, у того лікар не буває”.
Особливу цінність цим фруктам надають дві дивовижні за своїми властивостями речовини – пектин та кверцетин. Завдяки пектину – своєрідною «в’язкою» клітковині – організм очищається від холестерину та важких металів. Два з’їдені на день яблука зменшують вміст холестерину на 16%, покращують обмін речовин та роботу серця. Яблучна клітковина сприяє і травленню (захищає від запорів). Додайте сюди здатність яблук підвищувати кислотність і стане зрозуміло, чому вони корисні при багатьох хворобах шлунково-кишкового тракту. Тільки при колітах бажано обмежитися солодкими сортами і в жодному разі немає яблука на десерт. Якщо вони поєднуються з іншими продуктами, в кишечнику вдосталь утворюються гази, завдаючи страждань і викликаючи подив: а де ж обіцяна користь? Так що зрозумілі застереження дієтологів, які пропонують таким пацієнтам обмежитися печеними та сушеними яблуками. Що стосується кверцетину, він діє як антиоксидант, зміцнює стінки судин і пов’язує гістамін. Кверцетин робить яблука надзвичайно корисним фруктом при алергії та проблемах із серцево-судинною системою.
Англійські вчені встановили також, що регулярне вживання яблук покращує роботу легень, захищає їхню відмінність від шкідливих речовин, знижує ризик простудних захворювань, астми.
