Як працюватимуть фармацевти до кінця воєнного стану? (Спойлер – ми розібралися коли і за що можуть звільнити)

Навесні набрав чинності Закон України про організацію трудових відносин в умовах військового стану, що визначає нові правила роботи під час війни.

Враховуючи той факт, що 23 серпня Верховна Рада України підтримала продовження військового стану в країні на 90 днів, то й жити згідно з буквою закону доведеться ще досить довго. Ми розібралися в тонкощах та нюансах Закону і можемо вже точно сказати, кого мають право звільнити, хто може працювати понаднормово і чому поки що не буде вихідних у дні державних свят.

Тож почнемо. Закон України про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану, що визначає нові правила роботи під час війни, набрав чинності 24 березня 2022 року і чинність він матиме до закінчення воєнного стану. І цей закон суттєво змінює чинне законодавство.

На кого поширюється дія закону

Цей закон визначає особливості відносин між роботодавцем і працівником, на період військових дій у країні, незалежно від форми власності, виду діяльності та галузевої приналежності організації.

Важливо! На період дії військового стану запроваджуються обмеження конституційних прав і свобод людини та громадянина, передбачених статтями 43 та 44 Конституції України.

Зокрема, у статті 43 йдеться про те, що використання праці жінок та неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров’я роботах забороняється. Відповідно до Закону України про організацію трудових відносин в умовах військового стану жінок можна залучати на шкідливі виробництва. Єдине, що потрібно отримати добровільну згоду на це. Але це вже, як кажуть, питання «черствого хліба та дрібних перлів».

У статті 44 Конституції України йдеться про те, що працюючі мають право на страйк для захисту своїх економічних та соціальних інтересів. Під час воєнного стану страйки заборонені.

Трудові договори

При укладанні трудового договору в період дії військового стану умова про випробувальний термін працівника при прийнятті на роботу може встановлюватись для будь-якої категорії працівників.

Але важливий інший момент. А саме – прописаний у Статті 2 цього закону.

Для того, щоб не було дефіциту кадрів через фактичну відсутність працівників, які евакуювалися в інше місто, пішли у відпустку, перебувають у простій або тимчасово не можуть працювати, роботодавець може укладати з новими працівниками термінові трудові договори в період дії воєнного стану чи період заміщення тимчасово відсутнього працівника.

У Статті 3 йдеться про особливості переведення та зміни умов праці співробітників на час військового стану. Роботодавець у період дії військового стану має право перевести працівника на іншу роботу, яка не обумовлена ​​трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої продовжуються активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров’я.

Оплата праці за виконану роботу повинна бути не нижчою за середню заробітну плату на попередній роботі. Повідомити про це мають не пізніше ніж до запровадження таких умов.

Звільнення (відпустка та лікарняні не завада)

Працівник може розірвати трудові відносини з власної ініціативи. Якщо ініціатива йде від роботодавця, то знову виникають нюанси.

У період дії військового стану працівника можуть звільнити в період тимчасової непрацездатності, під час відпустки.

Виняток – відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Дата звільнення – перший робочий день після повернення співробітника на робоче місце.

Але працівники об’єктів критичної інфраструктури або залучені до суспільно корисних подій не можуть звільнитися за власною ініціативою. Однак, якщо робота з цим не пов’язана, то можна розірвати договір без двотижневого терміну попередження. І відпрацьовувати два тижні не доведеться.

Робочий день

Нормальна тривалість робочого дня під час дії воєнного стану може бути збільшена до 60 годин на тиждень для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури. Роботодавець встановлює п’ятиденний або шестиденний робочий тиждень.

Збільшення робочого дня оплачується додатково.

Істотний плюс: розмір заробітної плати також має збільшитися пропорційно до збільшення робочих годин. І роботодавець встановлює час та кінець робочого дня.

Відпустка

У період дії військового стану надання працівникові щорічної основної відпустки може бути обмежено 24 календарними днями за поточний робочий рік. Якщо більше днів – їх можна буде використовувати після закінчення військового стану.

Роботодавець може відмовити працівникові у наданні невикористаних днів щорічної відпустки.

У разі звільнення працівника у період дії військового стану йому виплачується грошова компенсація відповідно до статті 24 Закону України “Про відпустки”. І на цьому все.

Більше того, під час дії військового стану роботодавець може відмовити працівникові у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на критичній інфраструктурі. Але можна піти у відпустку власним коштом на необмежений час.

Якщо ж співробітник виїхав за межі України або отримав статус ВПО, то він отримує відпустку без збереження заробітної плати. Але відпустка не може бути довшою за 90 календарних днів. І перебування у такій відпустці не йде до стажу роботи.

Робота у нічний час

У період дії військового стану у нічний час без згоди не залучають до роботи лише вагітних жінок та жінок, які мають дитину віком до одного року та осіб з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота. Інші – велкам.

Шкідливі роботи

У період дії воєнного стану дозволяється застосування праці жінок, з їхньої згоди, на важких роботах і роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці, і навіть на підземних роботах. При цьому працівники можуть бути залучені до запобігання чи ліквідації наслідків бойових дій.

Оплата праці

Платити за роботу повинні згідно з трудовим договором і роботодавець повинен зробити все можливе і від нього залежне, щоб це реалізувати. Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.

Але це не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати, а дозволяє пересунути терміни. Якщо продовжувати роботу не може ні підприємство, ні працівник, то гарантійні виплати та відшкодування заробітної плати будуть здійснені коштом репарацій від РФ.

Почитати закон в оригіналі можна тут.