Японські вчені розробили пластир для контролю рівня глюкози

Група дослідників з Інституту промислових наук Токійського університету розробила пластир з мікроголками, об'єднаний з паперовим датчиком для контролю рівня глюкози.

0
39
пластир

Мікроголки – це крихітні голки довжиною менше 1 мм, які настільки короткі, що, потрапляючи в шкіру, не контактують з нейронами, а це означає, що вони не викликають болю. Вони не проколюють шкіру до крові, але можуть збирати підшкірну рідину, яка містить більшість важливих біомаркерів.

Інженери в різних країнах світу вже розробили кілька типів мікроголок, але до сих пір створення практичного пристрою, який швидко аналізує рідину і видає результат, здавалося недосяжним.

Японські вчені подолали цю проблему, розробивши спосіб поєднання пористих мікроголок з паперовими сенсорами.[1] В результаті у них вийшов недорогий, безболісний, простий у використанні і дуже практичний одноразовий тест для діагностики преддіабету або контролю рівня цукру при цукровому діабеті.

Для виробництва такого діагностичного пристрою спочатку виготовляються мікроголки. Для цього розплавлена ​​суміш биоразкладаємого полімеру і солі наливається в конусоподібні порожнини мікропліти. Потім форма перевертається і нижня частина мікроголок розміщується на аркуші паперу і притискається під тиском. Це змушує суміш проникнути в пори паперу і закріпити мікроголки. Після вилучення з форми голки охолоджуються в спеціальному розчині, який витягує з них всю сіль, залишаючи після себе тисячі отворів або пір, через які зможе текти підшкірна рідина. Нарешті за допомогою двостороннього скотча до паперової основи набору мікроголок кріпиться паперовий датчик глюкози.

Вчені тестували пластир на агарозному гелі, в якому була розчинена глюкоза. Рідина з гелю перетікала через пористі мікроголки в паперову підкладку, а звідти потрапляла на сенсорний шар. Концентрація глюкози точно реєструвалася за зміною кольору паперового датчика.

Великою перевагою нової технології є те, що її використання не потребує медичних знань або спеціального навчання. До того ж мікроголки біорозчині та біосумісні, тобто вони не викличуть жодних проблем навіть, якщо залишаться в шкірі після видалення пов’язки.

Зараз японські вчені переходять до тестування нового діагностичного пластиру на людях. Згодом вони також планують використовувати його для моніторингу різних біомаркерів, замінюючи датчик глюкози на інші паперові датчики.

Читайте також: Эра лікувальних пластирів

Використані фото Shutterstock/FOTODOM UKRAINE

  1. Hakjae Lee, Gwenaël Bonfante, Yui Sasaki, Nobuyuki Takama, Tsuyoshi Minami, Beomjoon Kim. Porous microneedles on a paper for screening test of prediabetesMEDICAL DEVICES & SENSORS, 2020; 3 (4) DOI: 10.1002/mds3.10109

НАПИШІТЬ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here