

Уявлення про здоров’я людини радикально змінилися з моменту, коли науковці почали вивчати мікробіом кишечника.
Сьогодні вже немає сумнівів: стан мікробіоти впливає не лише на травлення, але й на роботу мозку, емоції та психічне здоров’я.
Термін «вісь кишечник–мозок» описує складну систему взаємодії між нервовою, імунною та ендокринною системами, де мікробіом відіграє ключову роль.
У 2025 році наукова спільнота представила нові відкриття, які підтверджують: корекція мікробіому може бути ефективним інструментом у профілактиці та лікуванні тривожності, депресії й когнітивних розладів.
Як кишечник впливає на мозок?
Мікробіом і мозок спілкуються кількома шляхами:
-
Нейротрансмітери. Бактерії синтезують серотонін, ГАМК, дофамін. Наприклад, Lactobacillus може впливати на рівень ГАМК, знижуючи тривожність.
-
Коротколанцюгові жирні кислоти (SCFA). Продукти ферментації клітковини (бутірат, пропіонат) впливають на запальні процеси та нейропластичність.
-
Імунна система. Дисбаланс мікробіоти підвищує проникність кишкової стінки та рівень прозапальних цитокінів, що асоціюється з депресією.
-
Блукаючий нерв. Це головний «шлях комунікації» між кишечником і мозком.
Нові відкриття 2025 року
На виставках Vitafoods Europe та SupplySide West 2025 було представлено кілька ключових досліджень:
-
Постбіотики проти стресу. Продукти метаболізму бактерій (наприклад, пептиди й SCFA) показали ефективність у зниженні симптомів тривожності у клінічних випробуваннях.
-
Персоналізовані пробіотики. Генетичний аналіз мікробіому дозволяє підбирати штами для конкретних психоемоційних станів (наприклад, Bifidobacterium longum для тривожності, Lactobacillus helveticus для депресії).
-
Симбіотики нового покоління. Поєднання пробіотиків з пребиотичними волокнами та поліфенолами дає більш виражений ефект у підтримці стабільності настрою.
Таблиця 1. Роль мікробіому у психічному здоров’ї
Механізм | Приклад | Потенційний ефект |
---|---|---|
Вироблення нейротрансмітерів | Lactobacillus → ГАМК, серотонін | Зменшення тривожності |
SCFA (бутірат, пропіонат) | Ферментація клітковини | Протизапальний ефект, покращення когнітивних функцій |
Імунна регуляція | Зниження рівня цитокінів | Менше депресивних симптомів |
Комунікація через блукаючий нерв | Сигнали від мікробів | Баланс настрою, стрес-резистентність |
Практичні підходи у 2025 році
Корекція мікробіому для підтримки психічного здоров’я включає кілька стратегій:
-
Пробіотики. Найчастіше досліджуються Lactobacillus rhamnosus, Bifidobacterium longum, L. helveticus.
-
Пребіотики. Харчові волокна (інулін, фруктоолігосахариди) живлять «корисних» мікробів.
-
Постбіотики. Метаболіти бактерій із підтвердженим впливом на нервову систему.
-
Дієта. Середземноморська дієта з високим вмістом овочів, фруктів, горіхів і омега-3 асоціюється з меншим ризиком депресії.
Таблиця 2. Практичне застосування у різних ситуаціях
Ситуація | Рекомендовані рішення | Додаткові поради |
---|---|---|
Хронічний стрес | Пробіотики (L. helveticus, B. longum) | Дихальні практики, йога |
Порушення сну | Постбіотики + магній | Режим сну, обмеження гаджетів |
Депресивні симптоми | Симбіотики з волокнами і поліфенолами | Середземноморська дієта |
Студенти у період іспитів | Пробіотики + омега-3 | Баланс навчання і відпочинку |
Люди 50+ | Персоналізовані пробіотики | Контроль запальних маркерів |
FAQ — поширені питання
1. Чи можуть пробіотики замінити антидепресанти?
Ні. Вони можуть бути допоміжним засобом, але не замінюють фармакотерапію.
2. Які продукти краще для мікробіому восени?
Квашені овочі, йогурти, кефір, клітковина з фруктів і бобових.
3. Скільки часу потрібно для ефекту від пробіотиків?
Зазвичай перші зміни помітні через 4–6 тижнів регулярного прийому.
Висновок
Мікробіом — це новий вимір у медицині психічного здоров’я.
Дослідження 2025 року підтверджують: правильний баланс мікробів може впливати на рівень тривожності, настрій і навіть когнітивні функції.
Для лікарів це означає появу додаткових інструментів, а для пацієнтів — простий спосіб підтримати психіку через харчування та нутрицевтику.
Список літератури
-
O’Toole PW, Jeffery IB. Gut microbiota and aging. Science. 2025.
-
Steenbergen L. et al. A randomized controlled trial of multispecies probiotics in reducing stress in healthy volunteers. Brain Behav Immun. 2020.
-
Dinan TG, Cryan JF. Gut microbiota: a new therapeutic target in mental illness. Nat Rev Drug Discov. 2017.
-
Hao Q. et al. Probiotics for preventing anxiety and depression: a systematic review. Nutrients. 2022.
-
EFSA. Scientific opinion on health benefits of probiotics and postbiotics. EFSA Journal. 2024.