Не лише у жінок
Неускладнена інфекція нижніх сечових шляхів найчастіше розвивається у жінок 20–30 років. Серед людей старше 60 років на цистит однаково часто страждають і жінки, і чоловіки.
Вища захворюваність жінок пояснюється їх анатомо-фізіологічними особливостями: широким і коротким сечівником (уретрою), а також більш легким і швидким поширенням вагінальної та кишкової мікрофлори на слизові оболонки сечовивідної системи. Певну роль відіграють зниження активності імунної системи організму, часті переохолодження, надмірні фізичні навантаження, використання бар’єрних методів контрацепції та сперміцидів. У чоловіків цистит, як правило, носить вторинний характер і виникає на тлі механічних перешкод відтоку сечі при патології передміхурової залози, сечокам’яної хвороби або пухлинах.
Гострий цистит легко розпізнати за характерними симптомами. Це прискорене сечовипускання, різі, печіння та болючість по ходу сечівника, болі в нижній частині живота, іноді – субфебрильна температура, поява крапель крові в сечі. Через часті позиви до сечовипускання цистит змушує пацієнтів перебувати вдома або поблизу туалету, що суттєво ускладнює роботу та навчання. Тому захворювання завдає не лише фізичних страждань, а й призводить до психологічного дискомфорту.
Як і будь-яка інша інфекція, цистит небезпечний поширенням запалення на інші органи, насамперед – на нирки з розвитком пієлонефриту або навіть абсцесу.
Стандарти терапії
Збудників захворювань нижніх сечових шляхів досить багато, причому нерідко при бактеріологічному дослідженні виявляють мікст-інфекцію. Це патогенні штами стафілококів (St. Aureus, St. Epidermalis, St. Faecalis), протею, клебсієли, гриби роду кандида (C. Albicans, C. Krusei, C. Tropicalis), кишкова паличка та ін. Тому першим етапом лікування має бути протимікробна терапія. З цією метою використовують антибіотики широкого спектра дії, як правило, фторхінолони, фосфоміцин, цефалоспорини. Найчастіше вони погано переносяться чи мають протипоказання. У таких випадках можливе призначення нітрофурантоїну, котримоксазолу, піпемідової кислоти. Для усунення болю та зниження активності запалення показано використання нестероїдних протизапальних препаратів усередину або в супозиторіях. Спазмолітики необхідні для полегшення позивів до сечовипускання.
Незважаючи на великий арсенал протимікробних засобів, у багатьох пацієнтів цистит набуває хронічного перебігу і часто повторюється. Це пояснюється стійкістю мікроорганізмів до антибіотиків, частим розвитком небажаних реакцій при їх застосуванні та посиленням дисбіозу слизових оболонок внаслідок антибіотикотерапії. Тому в комплексній терапії циститу все більшого значення набуває використання препаратів рослинного походження.
Гідна альтернатива антибіотикам
Виражені уроантисептичні властивості має препарат на основі екстракту трави золотарника звичайного, так званої золотої різки (Solidago virgaureae). Його можна використовувати як монотерапію при неускладненому перебігу захворювання, а також як доповнення до протимікробних засобів. Доведено, що біологічно активні речовини рослини мають пряму антибактеріальну дію, гальмують ріст та розвиток грибкової мікрофлори. Екстракт золотарника має протизапальний, діуретичний та спазмолітичний ефекти, завдяки чому швидко полегшує стан пацієнтів з циститом і дозволяє попередити рецидиви інфекції.
