Олена Єфименко очолила НІР 28 листопада 2022 року. За словами директорки, її призначили наказом міністра на період військового стану і на 11 місяців після його закінчення, до проведення відкритого конкурсу на цю посаду. О нововведеннях та реформах, які чекають НІР ми писали раніше, але є питання, яке хвилює всіх. А саме, як ці нововведення позначаться на тих пацієнтах, які вже лікуються у НІРі? Не буде такого, що їх «розпустять по домах», і вони не зможуть продовжити курс терапії?
– Пацієнти відчують зміни: запис до лікаря, інформування про запаси ліків. Інформації, яка на разі є на сайті, недостатньо. Це все буде значно спрощено. Людина повинна розуміти, як шукати і де це робити. На інтуїтивному рівні. Ми це спростимо, ми розуміємо як. А якщо говорити про глобальні реформи, які стосуються закладу, то пацієнти, за нашими розрахунками, нічого взагалі не відчують, — розповіла Олена Єфименко.
Заклад фінансувався з державного бюджету через МОЗ і утримувався, як при «совку»: 70% на зарплати, а решта – на лікарські засоби і розхідні матеріали, практично не було коштів на забезпечення іншого.
— З 2023 року ми матимемо більше фінансів для забезпечення хворих ліками. Я дуже хочу, щоб список, який надається пацієнту перед початком лікування, був максимально скороченим, прозорим та чесним, — говорить директорка.
За її словами, людина повинна розуміти, спілкуючись з лікарем, необхідність тих витрат, які вона робить. Буде прорахована вартість кожної послуги. Людина повинна розуміти: ось це забезпечує держава, це буде за рахунок закладу, якась частка препаратів за рахунок волонтерської, гуманітарної чи донорської допомоги, і лише якась невелика частка купується за рахунок самого пацієнта, тому що держава не може ці витрати покрити.
— Я сподіваюся, що матеріальний тягар на пацієнта з переходом на фінансування НЗСУ зменшиться. Ми йдемо флагманом у сфері охорони здоров’я. Від того, як ми спрацюємо з переходом в НСЗУ, буде залежати, чи підуть на це інші заклади, які зараз підпорядковані МОЗ. Спротив, який був у попередні роки, можна зрозуміти: наукові медичні установи мають дуже дороге обладнання і працюють у відповідальних галузях. Це операції на серці, трансплантації, онкологія тощо. І в жодній державі світу не вистачає ресурсів на безкоштовне лікування таких захворювань.
На жаль, у нас ще немає страхової медицини, яка б покривала більшу частку витрат на лікування, тому ми будемо йти поступово. І ми не маємо права дуже часто спотикатися, тому що рак – така хвороба, що не вибачає помилок. І організація процесів також не передбачає великої кількості помилок, — розповіла Олена Єфименко.
Повний текст інтерв’ю можна почитати на сайті
Discussion about this post