Аденоїди у дітей: причини, симптоми та варіанти лікування

ENT doctor examining child adenoids

Роль аденоїдів

Аденоїди часто помилково сприймають як багато тканин, але насправді вони є однією мигдалиною, розташованою в задній частині горла (глотки).

Вона входить до групи мигдаликів, яку називають кільцем Вальдейєра, до якої також належать:

  • Два піднебінні мигдалики
  • Два трубні мигдалики
  • Язиковий мигдалик

Усі ці мигдалики, включно з аденоїдами, відіграють важливу роль в імунній системі організму та синтезі клітин крові (кровотворенні).

Вони складаються з лімфоїдної тканини, що містить високі концентрації лімфоцитів (різновид лейкоцитів) та антитіл

Ці компоненти працюють разом, щоб захистити організм від шкідливих вірусів та бактерій, які можуть проникнути у верхні дихальні шляхи.

child sleeping mouth breathing adenoids

Нормальне збільшення мигдаликів у дітей раннього віку

Збільшення мигдаликів у дітей раннього віку є нормальним явищем, оскільки вони в ранньому віці беруть участь як у місцевому, так і загальному імунітеті. 

Близько 30 років тому роль мигдаликів ще не була добре вивчена, тому більшості дітей видаляли піднебінні мигдалики та аденоїди, якщо вони запалювалися, розросталися чи інфікувалися.

Цей стереотип досі побутує серед деяких бабусь, дідусів та навіть лікарів

Чинники, що сприяють розвитку аденоїдиту

Глоткова мигдалина (аденоїди) і піднебінні мигдалики мають на своїй поверхні безліч борозен та щілин, в яких мікроорганізми з носа та рота легко закріплюються і ростуть.

Це може призвести до запалення мигдаликів, відомого як тонзиліт або аденоїдит.

Декілька поширених інфекцій можуть сприяти розвитку аденоїдиту:

  • Гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ), що вражають дихальну систему, такі як застуда або грип.
  • Стрептококова ангіна (тонзиліт) – бактеріальна інфекція, зумовлена стрептококом групи А.
  • Гострий інфекційний риніт – запалення носових ходів, що часто спричиняється вірусними інфекціями.

Ці інфекції створюють середовище, що сприяє запаленню та розростанню аденоїдної тканини.

Однак лише присутності мікробів недостатньо, щоб зумовити аденоїдит.

Інші фактори, такі як імунна реакція дитини, загальний стан здоров’я та фактори навколишнього середовища також відіграють роль у розвитку цього стану

Serhiy Bezshapochnyi lecture adenoids

Пояснює Сергій Безшапочний, професор Полтавського медичного університету:

“Аденоїдна тканина розташована там, де проходить основний дихальний потік. Дуже важливо, щоб цей потік повітря був незмінним. Якщо дитина через риніт перестає дихати носом і переходить на ротове дихання, у носоглотці, де такого струменя немає, починається розростання аденоїдів. І родичі малюка найчастіше винні в тому, що не звертають уваги на те, як він дихає”.

Симптоми та види аденоїдиту

Аденоїдит можна класифікувати залежно від його тривалості та тяжкості:

  • Гострий: короткочасне запалення аденоїдів.
  • Підгострий: тривале запалення.
  • Хронічний: стійке запалення, яке зберігається протягом тривалого періоду.

Симптоми аденоїдиту можуть відрізнятися залежно від тяжкості та стадії захворювання.

Виділяють три ступені збільшення аденоїдів:

  • Перший ступінь: аденоїди займають до 1/3 носоглотки.
  • Другий ступінь: аденоїди займають від 1/3 до 2/3 носоглотки.
  • Третій ступінь: аденоїди займають понад 2/3 носоглотки.

Як зазначає доктор Безшапочний,

“якщо рот дитини постійно відкритий за наявності аденоїдних розростань, то пил, холодне повітря, мікроби та алергени потрапляють у дихальні шляхи без нейтралізації у порожнині носа. Запалення починається в глотці, піднімається в носоглотку та поширюється по верхніх дихальних шляхах, що призводить до нескінченного лікування“.

child bed adenoids enlarged

Батьки повинні знати про такі основні симптоми аденоїдиту:

  1. Постійний нежить. Аденоїдит часто проявляється тривалим нежитем.
  2. Дихання через рот. Утруднення носового дихання, спричинене гіпертрофією аденоїдної тканини, призводить до дихання переважно через рот. Тривалий хронічний аденоїдит при ротовому диханні може спричинити зміни лицьового скелета, що призводить до стійких порушень мовлення.
  3. Нічне хропіння і неспокійний сон. Це поширені симптоми аденоїдиту.
  4. Ранковий кашель. Зумовлений слизом, що стікає з носа по задній стінці глотки в нічний час.
  5. Зниження слуху та рецидивуючий середній отит. Можуть виникати внаслідок механічної непрохідності слухових труб, перекритих аденоїдними розростаннями, навіть за гіпертрофії 1-2 ступеня, якщо аденоїди розташовані поблизу отворів слухових труб, що відповідають за вентиляцію середнього вуха. Якщо дитина недочуває, то може постійно перепитувати або дивитися мультфільми на підвищеній гучності.
  6. Стомлюваність та апатія. Постійне кисневе голодування головного мозку, особливо при хронічному аденоїдиті, може спричинити стомлюваність та апатію. Дитина може відставати від однолітків у розумовому та фізичному розвитку.

Розпізнавання цих симптомів має вирішальне значення для раннього виявлення та належного лікування аденоїдиту, щоб запобігти ускладненням та забезпечити правильний розвиток дитини.

doctor examing child remove adenoids tonsils

Підходи до лікування аденоїдиту

Хірургічне видалення аденоїдів – не вихід

Рішення про видалення аденоїдів хірургічним шляхом слід приймати виважено, враховуючи індивідуальні особливості, переваги та ризики.

 Аденоїдектомія (хірургічне видалення аденоїдів) може виконуватися з використанням традиційних і сучасніших ендоскопічних або лазерних методів, але найчастіше в ній немає потреби.

У деяких випадках медичні працівники можуть вибрати хірургічне втручання, оскільки воно більш прибуткове і потребує менше часу та зусиль порівняно з консервативними методами лікування.

Консервативне лікування передбачає регулярне спостереження за станом дитини та при необхідності внесення коректив.

Однак існують певні показання, при яких може знадобитися аденоїдектомія:

  • Повне блокування носового дихання через збільшені аденоїди.
  • Рецидивуючий середній отит (інфекції середнього вуха), спричинений закупоркою отворів євстахієвої труби аденоїдами.

Важливо зауважити, що видалення аденоїдів не обов’язково вирішує проблему аденоїдиту. Після операції можливий рецидив, особливо у дітей, схильних до алергії.

У деяких випадках алергічні реакції можуть навіть погіршитися після аденоїдектомії.

Доктор Безшапочний категорично проти необґрунтованої аденектомії, підкреслюючи, що “аденоїди у дитини після статевого дозрівання атрофуються самі собою. Вони виконують свою роботу, а закінчивши її, зникають. Абсолютно неприпустимо видаляти аденоїди у дитини, як і глоткові мигдалики у дорослих, без суворих показань до операції”.

child holding nasal spray treat adenoids

Цілі консервативного лікування аденоїдиту

Консервативне лікування аденоїдиту спрямоване на зменшення запалення та підвищення природного захисту організму, особливо місцевої імунної системи у носоглотці дитини.

Цей підхід передбачає використання ліків, фізіотерапії та зміни способу життя.

 Препарати для консервативного лікування:

  • Місцеві антисептики допомагають зменшити кількість шкідливих мікроорганізмів на слизових оболонках.
  • Антибіотики використовуються для лікування бактеріальних інфекцій, які можуть сприяти розвитку аденоїдиту.
  • Кортикостероїди допомагають зменшити запалення в аденоїдах та навколишніх тканинах.

Крім прийому ліків, корисне регулярне промивання носа спреєм з морською водою (Х’юмер), яке допомагає фізично видаляти збудників інфекцій зі слизових оболонок.

Цю просту процедуру можна виконувати вдома, вона є ефективним способом підтримання гігієни носа.

Додаткові методи лікування аденоїдів

У консервативному лікуванні також застосовують різні нефармакологічні підходи:

  • Дихальні вправи. Допомагають покращити носове дихання та сприяють правильній дихальній функції.
  • Загартовування. Поступовий вплив на організм дитини прохолодної води, щоб зміцнити її імунну систему та знизити ймовірність інфекцій.
  • Прогулянки на свіжому повітрі. Поліпшують здоров’я органів дихання та загальне самопочуття.
  • Кліматотерапія. Перебування дитини на морі чи в горах сприятливо впливає на її здоров’я.
  • Вітамінні комплекси. Забезпечення дитини достатньою кількістю вітамінів та мінералів за допомогою харчування або прийому дієтичних добавок підтримає її імунну систему та сприятиме одужанню. Рекомендуємо Zest Multivitamins.

Комбінуючи ці різні консервативні підходи до лікування, лікар прагне усунути основні причини аденоїдиту, зміцнити природний захист дитини та забезпечити довгострокове здоров’я органів дихання, не вдаючись до хірургічного втручання.

child cute allergies pollen flowers field

Фактор алергії при лікуванні аденоїдиту

Педіатрам і батькам необхідно знати, що у багатьох дітей аденоїдит часто поєднується з алергічними захворюваннями. В Україні, Росії та Казахстані близько 30% дитячого населення страждає на алергію.

Така висока її поширеність може ускладнити діагностику та лікування аденоїдиту.

Коли глоткова мигдалина (аденоїди) значно збільшується, це може призвести до застою слизу в порожнині носа.

Слиз, що накопичився, служить пасткою для сторонніх частинок, таких як алергени, віруси і бактерії, які потрапляють у носові ходи з повітрям.

Ці частинки прилипають до слизової оболонки і спричиняють одночасно як інфекційні, так і алергічні запальні реакції.

В результаті симптоми аденоїдиту можуть бути дуже схожими на симптоми алергічних станів, що ускладнює визначення точної причини запалення.

Симптоми аденоїдиту та алергії

Симптоми, загальні для аденоїдиту та алергічних реакцій:

  • Закладеність та виділення з носа
  • Хропіння та дихання через рот
  • Хронічний кашель
  • Біль в обличчі або головний біль

Щоб точно діагностувати основну причину аденоїдиту, педіатри повинні вивчити історію хвороби дитини, провести ретельний медичний огляд і, можливо, призначити додаткові аналізи на алергію або дослідження з візуалізацією.

Виявлення алергічних станів має вирішальне значення для розробки ефективного плану лікування, спрямованого як на інфекційний, і на алергічний компоненти захворювання.

Як зазначає доктор Безшапочний, “термін «алергія» нещодавно був вилучений з обігу практично у всіх країнах, оскільки алергія — це лише різновид запалення. Раніше вважалося, що алергічні реакції провокуються підвищеною секрецією гістаміну, проте виявилося, що гістамін відповідальний лише за близько 40% всіх випадків алергії. У механізмах реакцій гіперчутливості також беруть участь лейкотрієни, серотонін та ін. Аденоїдит як запалення тканин носоглотки може бути пов’язаний як з інфекцією, так і з таким алергічним процесом”.

Сергій Пухлик, завідувач ЛОР-кафедрою Одеського національного медичного університету, додає: “Сьогодні передові лікарі для лікування низки запальних захворювань, зокрема аденоїдиту, призначають не просто антигістамінні препарати, а застосовують комплексну терапію кількома препаратами, що впливають на різні медіатори реакцій гіперчутливості. До них належать сучасні інгаляційні кортикостероїди, такі як мометазону фуроат (Флікс), який знижує синтез лейкотрієнів і тим самим забезпечує виражений місцевий протизапальний ефект”.

Ключові висновки про аденоїди та аденоїдити

  • Аденоїди є нормальною частиною імунної системи дитини та часто збільшуються у розмірах у малюків.
  • Аденоїдит може бути зумовлений поєднанням мікробних факторів та дихання через рот.
  • Хірургічне видалення аденоїдів не завжди є вирішенням проблеми та може призвести до рецидиву або загострення за наявності алергічних реакцій.
  • Консервативне лікування спрямоване на зменшення інфекційного та алергічного запалення та зміцнення місцевого імунітету шляхом прийому низки ліків, промивання носа та зміни способу життя
  • Індивідуальний підхід з урахуванням конкретного стану дитини та факторів ризику має вирішальне значення для ефективного лікування аденоїдиту.

Часті запитання (FAQ) про аденоїди та аденоїдит

Що таке аденоїди та яка їхня функція?

Аденоїди – це ділянки лімфоїдної тканини, розташовані в носоглотці. Вони допомагають підтримувати здоров’я організму, вловлюючи шкідливі бактерії та віруси, які ми вдихаємо або проковтуємо. Аденоїди діють як борці з інфекціями у немовлят та дітей молодшого віку.

Що спричиняє збільшення аденоїдів?

Збільшені аденоїди можуть бути нормою, оскільки вони можуть рости, коли ембріон розвивається в утробі матері. Інфекції можуть призвести до розростання аденоїдів, і вони можуть залишатися великими, навіть коли дитина не хвора. Алергія теж може призвести до збільшення аденоїдів.

Які симптоми збільшення аденоїдів?

Діти із збільшеними аденоїдами часто дихають ротом, особливо вночі, оскільки ніс закладений. Іншими симптомами можуть бути неприємний запах з рота, потріскані губи, сухість у роті, постійний нежить або закладеність носа, хропіння, неспокійний сон, апное уві сні, часті вушні інфекції та зниження слуху.

Як діагностують збільшені аденоїди?

Медичний працівник може діагностувати збільшені аденоїди, використовуючи спеціальне дзеркало, щоб побачити їх або вставивши гнучку трубку (ендоскоп) через ніс. Також можуть бути виконані рентгенівські знімки горла або шиї та дослідження сну.

Як лікувати збільшені аденоїди?

Багато дітей із збільшеними аденоїдами мають мало симптомів або взагалі не мають їх і не потребують лікування. У разі розвитку інфекції можуть бути призначені антибіотики чи назальні стероїдні спреї. Операція з видалення аденоїдів (аденоїдектомія) рекомендується, якщо симптоми тяжкі або стійкі.

Що таке аденоїдит?

Аденоїдит – це запалення аденоїдів інфекційної чи алергічної природи у дітей.

Які симптоми аденоїдиту?

Симптоми аденоїдиту – це біль у горлі, закладеність носа, набряк шийних залоз, біль у вухах, утруднення дихання через ніс, гугнявість мови, проблеми зі сном, хропіння або апное уві сні.

Як лікувати аденоїдит?

Аденоїдит лікують антибіотиками. Якщо у дитини часті інфекції або постійні проблеми з диханням, може бути рекомендована операція видалення аденоїдів (аденоїдектомія).

Що відбувається під час аденоїдектомії?

Аденоїдектомія проводиться під загальною анестезією хірургом. Аденоїди видаляють через рот, тому ніяких розрізів на шкірі не роблять. Більшість пацієнтів можуть повернутися додому того ж дня після операції.

Чого можна очікувати під час відновлення після аденоїдектомії?

Після аденоїдектомії у дитини може виникнути біль у горлі та вухах, підвищення температури тіла, вона може дихати ротом, хропіти уві сні. У період відновлення, який зазвичай триває близько тижня, рекомендуються знеболювальні та відпочинок.

Про автора

Author Photo

Наталя Кузнєцова медична письменниця та журналістка фармацевтичного бізнесу, що спеціалізується на ринках Росії та Євразійського економічного союзу для Mister Blister. Педіатр за освітою, вона закінчила Санкт-Петербурзький державний університет, потім займалася фармацевтичним маркетингом, а потім стала фрілансером у сфері охорони здоров'я. Наталія використовує свій різноманітний досвід для проведення глибокого аналізу, особливо у сфері педіатрії.

Прокрутка до верху