Мікробіом і психічне здоров’я: нові відкриття 2025 року

Уявлення про здоров’я людини радикально змінилися з моменту, коли науковці почали вивчати мікробіом кишечника.

Сьогодні вже немає сумнівів: стан мікробіоти впливає не лише на травлення, але й на роботу мозку, емоції та психічне здоров’я.

Термін «вісь кишечник–мозок» описує складну систему взаємодії між нервовою, імунною та ендокринною системами, де мікробіом відіграє ключову роль.

У 2025 році наукова спільнота представила нові відкриття, які підтверджують: корекція мікробіому може бути ефективним інструментом у профілактиці та лікуванні тривожності, депресії й когнітивних розладів.

Як кишечник впливає на мозок?

Мікробіом і мозок спілкуються кількома шляхами:

• Нейротрансмітери. Бактерії синтезують серотонін, ГАМК, дофамін. Наприклад, Lactobacillus може впливати на рівень ГАМК, знижуючи тривожність.

• Коротколанцюгові жирні кислоти (SCFA). Продукти ферментації клітковини (бутірат, пропіонат) впливають на запальні процеси та нейропластичність.

• Імунна система. Дисбаланс мікробіоти підвищує проникність кишкової стінки та рівень прозапальних цитокінів, що асоціюється з депресією.

• Блукаючий нерв. Це головний «шлях комунікації» між кишечником і мозком.

Нові відкриття 2025 року

На виставках Vitafoods Europe та SupplySide West 2025 було представлено кілька ключових досліджень:

• Постбіотики проти стресу. Продукти метаболізму бактерій (наприклад, пептиди й SCFA) показали ефективність у зниженні симптомів тривожності у клінічних випробуваннях.

• Персоналізовані пробіотики. Генетичний аналіз мікробіому дозволяє підбирати штами для конкретних психоемоційних станів (наприклад, Bifidobacterium longum для тривожності, Lactobacillus helveticus для депресії).

• Симбіотики нового покоління. Поєднання пробіотиків з пребиотичними волокнами та поліфенолами дає більш виражений ефект у підтримці стабільності настрою.

Таблиця 1. Роль мікробіому у психічному здоров’ї

Практичні підходи у 2025 році

Корекція мікробіому для підтримки психічного здоров’я включає кілька стратегій:

• Пробіотики. Найчастіше досліджуються Lactobacillus rhamnosus, Bifidobacterium longum, L. helveticus.

• Пребіотики. Харчові волокна (інулін, фруктоолігосахариди) живлять «корисних» мікробів.

• Постбіотики. Метаболіти бактерій із підтвердженим впливом на нервову систему.

• Дієта. Середземноморська дієта з високим вмістом овочів, фруктів, горіхів і омега-3 асоціюється з меншим ризиком депресії.

Таблиця 2. Практичне застосування у різних ситуаціях

FAQ — поширені питання

1. Чи можуть пробіотики замінити антидепресанти?
Ні. Вони можуть бути допоміжним засобом, але не замінюють фармакотерапію.

2. Які продукти краще для мікробіому восени?
Квашені овочі, йогурти, кефір, клітковина з фруктів і бобових.

3. Скільки часу потрібно для ефекту від пробіотиків?
Зазвичай перші зміни помітні через 4–6 тижнів регулярного прийому.

Висновок

Мікробіом — це новий вимір у медицині психічного здоров’я.

Дослідження 2025 року підтверджують: правильний баланс мікробів може впливати на рівень тривожності, настрій і навіть когнітивні функції.

Для лікарів це означає появу додаткових інструментів, а для пацієнтів — простий спосіб підтримати психіку через харчування та нутрицевтику.

Список літератури

1. O’Toole PW, Jeffery IB. Gut microbiota and aging. Science. 2025.

2. Steenbergen L. et al. A randomized controlled trial of multispecies probiotics in reducing stress in healthy volunteers. Brain Behav Immun. 2020.

3. Dinan TG, Cryan JF. Gut microbiota: a new therapeutic target in mental illness. Nat Rev Drug Discov. 2017.

4. Hao Q. et al. Probiotics for preventing anxiety and depression: a systematic review. Nutrients. 2022.

5. EFSA. Scientific opinion on health benefits of probiotics and postbiotics. EFSA Journal. 2024.