Загалом, до спроможної мережі вже увійшли 542 медзаклади спеціалізованої медичної допомоги (без урахування Волинської області та міста Києва). З них — 118 надкластерних лікарень, 149 кластерних лікарень, 275 загальних лікарень, повідомляє МОЗ.
Окрім того, кожна область окрім спроможної мережі також подавала 3-річні плани розвитку госпітального округу. Нині проєкти планів вже розглянуто МОЗ та надано відповідні зауваження.
Презентація спроможної мережі відбулася для керівників департаментів охорони здоров’я та керівників центрів контролю та профілактики хвороб.
«Наразі ми маємо погоджену спроможну мережу у 19 областях. Лише департамент охорони здоров’я Київської міської військової адміністрації не подав пропозиції щодо визначення спроможної мережі закладів охорони здоров’я та проєкти планів розвитку госпітальних округів на погодження до Міністерства охорони здоров’я. Було подано лише план мережі екстреної та первинної медичної допомоги. Хочу нагадати, що саме реалізація цієї реформи дозволить раціонально розподіляти закупівлі та поставки обладнання між лікарнями, відповідно до їхньої ролі у спроможній мережі госпітального округу», — зазначив перший заступник міністра охорони здоров’я Сергій Дубров.
Також наразі МОЗ фіналізує пропозиції щодо спроможної мережі у Волинській області.
У реформі на даний момент задіяні ті області, де не ведуться активні бойові дії. Наразі спроможна мережа не впроваджується у Запорізькій, Донецькій, Луганській, Херсонській, Миколаївській областях та на території АР Крим. Однак протягом 6 місяців після припинення воєнного стану ці регіони мають подати пропозиції щодо визначення спроможної мережі закладів охорони здоров’я.
Як створення спроможної мережі закладів охорони здоров’я позначиться на пацієнтах та лікарях?
