Однією з ключових змін, за словами чиновника, буде створення госпітальних округів, які у свою чергу ділитимуться на кластери.
– Що таке госпітальний округ? Це область, в рамках якої надаватиметься комплексна медична допомога шляхом створення спроможної мережі закладів охорони здоров’я. Ми одразу отримуємо кілька нових термінів. Наприклад, «спроможна мережа медичних закладів». Це найпотужніші у своїх регіонах установи, визначені робочою групою при МОЗ при поданні обласних військових адміністрацій.
Саме вони надаватимуть повний комплекс медичної допомоги. Там має бути і хірургія, і терапія, і травматологія, і інфекційне відділення. Також буде пологове відділення та педіатрія. Тобто це великий комплекс медичних послуг, які отримає населення, проживаюче на цій території. Спроможна мережа у свою чергу ділиться ще на три рівні: надкластерні, кластерні та загальні лікарні, – розповів заступник міністра МОЗ Олексій Яременко.
За словами Яременка, надкластерні лікарні – це найпотужніші медзаклади в області. Вони надаватимуть високоспеціалізовану медичну допомогу населенню, і саме до цих установ направлятимуть важких пацієнтів для лікування.
Наступний рівень – кластерні медустанови. Це лікарні, які мають обслуговувати щонайменше 150 тис. населення. Тобто кластерною буде та лікарня, яка надаватиме медичну допомогу при поширених хворобах та станах у стаціонарі. Зазвичай такі лікарні розташовані в районних центрах, де сконцентровано найбільшу кількість послуг для населення.
Останній рівень – загальні заклади охорони здоров’я. Це лікарні, розраховані на 50-80 тис. населення, які обслуговують одну або кілька територіальних громад та забезпечують базові напрямки стаціонарної медичної допомоги, стабілізацію пацієнта та, за необхідності, маршрутизацію до кластерного чи надкластерного закладу охорони здоров’я.
– Ми визначимо, які лікарні будуть загальними, які кластерними та надкластерними. Саме вони разом і сформують спроможну мережу. Протягом кількох останніх років ми спільно з міжнародними партнерами опрацьовували різні моделі надання медичної допомоги населенню, щоб визначити, які установи мають бути надкластерними, які кластерними, а які – загальними. Було використано понад сотню різних показників, проте ключові – це потреба населення у певних медичних послугах, географічна доступність закладу та наявність фахівців та обладнання у лікарні.
Наприклад, ми визначаємо що пологове відділення може функціонувати мінімум при 150 пологах на рік. З огляду на це визначаємо, на яку кількість населення припаде ця кількість пологів і розуміємо локацію, яка є найприйнятнішою для обслуговування такої кількості породіль. У такий само спосіб ми можемо прораховувати, приміром, де відкривати так звані інсультні відділення і які рівні надавати тим чи іншим лікувальним закладам.
Відтак найпотужніші лікарні, що охоплюють понад 150 тис. населення, відповідно, мають стати кластерними. Іноді декільком невеличким закладам доведеться об’єднатися в один потужніший, щоб надавати якіснішу медичну допомогу пацієнтам. У цей проєкт лікарні загального профілю відбиралися також з огляду на кількість населення і його можливості до медзакладів дістатися. Це дає змогу забезпечити ще й географічну доступність медичної послуги, – розповів чиновник.
Повне інтерв’ю доступне за посиланням
