Постбіотики нового покоління: метаболіти, сигнальні пептиди і коротколанцюгові жирні кислоти

Ми звикли говорити про пробіотики (живі бактерії) і пребіотики (їхню «їжу»). Але сучасна наука зробила наступний крок — постбіотики.

Це готові біоактивні речовини, які виробляють бактерії під час ферментації: коротколанцюгові жирні кислоти (SCFA), сигнальні пептиди, ферменти, фрагменти клітин та метаболіти нейромедіаторів.

На відміну від пробіотиків, постбіотики не потребують виживання бактерій у кишечнику, тому вони стабільні, безпечні та ефективні навіть у тих, у кого мікробіом порушений — після антибіотиків, стресу чи хвороб.

Пробіотики, пребіотики і постбіотики: у чому різниця

Пробіотики — це живі бактерії, які колонізують кишечник і допомагають підтримувати баланс мікрофлори.

Пребіотики — це харчові волокна (інулін, фруктоолігосахариди), що служать їм «паливом».

А постбіотики — це результат їхньої роботи, концентрат активних речовин, який безпосередньо взаємодіє з клітинами організму.

Це можна уявити просто:
🦠 пробіотики — це «працівники»,
🌾 пребіотики — їхня «їжа»,
💧 а постбіотики — «результат праці», тобто готові сигнальні молекули, що запускають процеси відновлення, протизапальної регуляції та синтезу нейромедіаторів.

Основні типи постбіотиків і як вони діють

1. Коротколанцюгові жирні кислоти (SCFA) — ацетат, пропіонат і бутірат.
   Вони живлять клітини слизової кишечника, зменшують запалення, знижують кислотність середовища, покращують бар’єрну функцію та впливають на гени, пов’язані з регуляцією імунітету.
   Бутірат, наприклад, активує ген FOXP3, який контролює роботу Т-регуляторних клітин — «антизапальних гальм» організму.

2. Бактеріальні пептиди та ферменти — нізин, лактазин, глутатіонпероксидаза.
   Ці речовини діють як природні антиоксиданти, пригнічують ріст патогенів і зменшують оксидативний стрес.
   Пептиди, синтезовані Lactobacillus plantarum, знижують рівень IL-6 та TNF-α, що особливо важливо при синдромі подразненого кишечника.

3. Постбіотичні нейромедіатори — ГАМК, серотонін і похідні триптофану.
   Вони діють на вісь кишечник–мозок, регулюючи настрій, апетит і сон.
   Саме тому постбіотики входять до складу нутрицевтиків для зменшення тривожності, підтримки когнітивної функції та сну.

4. Клітинні фрагменти бактерій — пептидоглікани, ліпотеїхоєві кислоти, β-глюкани.
   Вони тренують імунну систему, не викликаючи запалення, зміцнюють слизову і підвищують стійкість до інфекцій.

Таблиця. Практичне застосування постбіотиків

Як постбіотики впливають на організм

Після потрапляння в кишечник, активні молекули взаємодіють із рецепторами епітеліальних і імунних клітин, а також з нейронами ентеричної нервової системи.
Це створює ланцюгову реакцію сигналів, яка нормалізує мікробіом, знижує запалення, посилює бар’єрну функцію слизової й навіть впливає на роботу мозку.

Постбіотики також стимулюють вироблення слизу, який захищає стінки кишечника, і підтримують спокійний, “збалансований” імунітет, зменшуючи ризик алергій і аутоімунних реакцій.

Питання та відповіді

1. Чи можна приймати постбіотики разом із пробіотиками?
Так, це навіть рекомендується — такий тандем підсилює ефект, бо живі бактерії продовжують виробляти нові активні сполуки.

2. Чи безпечні постбіотики для дітей і літніх людей?
Так, адже вони не містять живих клітин і не здатні викликати інфекцію.

3. Чи дійсно вони впливають на настрій і сон?
Так, через вісь кишечник–мозок — ГАМК і серотонін, синтезовані бактеріями, покращують стресостійкість і якість сну.

4. Чи потрібен тривалий курс?
Оптимально — 2–4 тижні, особливо після антибіотиків або кишкових розладів.

5. Чи застосовують постбіотики у косметології?
Так, у вигляді бактеріальних лізатів (Bifidobacterium lysate) для зміцнення мікробіому шкіри.

Висновки

Постбіотики — це розумна альтернатива пробіотикам, що поєднує стабільність, безпеку та високу біоактивність.
Вони працюють не через колонізацію кишечника, а через біосигнали, що впливають на клітини організму, активуючи відновлення, заспокоєння імунітету та покращення психоемоційного стану.
Це нова генерація нутрицевтики, яка розширює межі поняття “здоров’я зсередини”.

Література

1. Aguilar-Toalá, J. E. et al. Frontiers in Microbiology, 2025 — “Next-generation postbiotics: definition and health potential.”

2. Plaza-Diaz J. et al. Nutrients, 2024 — “Postbiotics and SCFA in gut–brain axis regulation.”

3. Kobyliak, N. et al. Clinical Nutrition, 2023 — “Butyrate and intestinal barrier integrity.”

4. Lee, Y. J. Dermato-Endocrinology, 2024 — “Postbiotics in skin health and cosmetic applications.”

5. Sanders, M. E. Trends in Food Science & Technology, 2025 — “The postbiotic paradigm shift.”