Лікарі та дослідники давно відзначили, що ритуальна поведінка перед сном, тобто виконання одних і тих самих звичних дій, часто допомагає заснути краще, ніж снодійні препарати. Люди, які страждають від хронічних труднощів із засипанням та підтриманням сну, відчувають значне полегшення своїх симптомів, якщо щовечора стежать за особистою гігієною, готують місце для сну, надягають піжаму, читають тощо.
Однак якщо раніше «снодійний ефект» таких розмірених щовечірніх ритуалів приписували винятково психологічному ефектові, то тепер вчені з Мічеганського університету знайшли його біологічну основу.
У своєму недавньому дослідженні вони вивчили розпорядок дій мишей перед сном і продемонстрували, що якщо миші не можуть брати участь у гніздовій поведінці, їм потрібно більше часу, щоб заснути, а якість їхнього сну знижується.
Очевидно, що якщо ефект вечірніх ритуалів працює не лише у людей, а й у тварин, він повинен мати чітку фізіологічну основу. І, використовуючи нещодавно розроблені передові методи візуалізації, її вчені знайшли.
Вони помітили нейрони мишей, які були активовані під час підготовки до сну, щоб згодом модулювати їхню активність. В результаті виявилося, що клітини головного мозку в латеральному гіпоталамусі — структурі мозку, розташованій у передньому мозку та відповідальній за багато видів поведінки, включаючи почуття голоду, страху та спраги, — контролюють не лише поведінку тварин перед сном, а й інтенсивність сну. Тобто активуючи ці нейрони гніздовою поведінкою, миші забезпечують собі легке засинання та міцний сон.
Читайте також: Вчені створили перші у світі цифрові рецептурні ліки від безсоння
