Депутати Верховної Ради ухвалили у повторному другому читанні законопроєкт № 3648 «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові». Про це повідомив на своїй офіційній сторінці у соцмережі голова Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Верховної Ради Михайло Радуцкий.
«Ми зробили ще один крок до модернізації галузі, приведення її до сучасних стандартів якості. В 1991 році Україна отримала у спадок діючу систему донорства крові. За Радянського Союзу вона справно працювала та була ефективною. Однак сучасні ринкові умови потребують системних змін – заміну застарілого обладнання, посилення контролю за якістю крові, відродження безоплатного донорства.
Зараз більшість донорів у країні є випадковими. Це становить ризик – невідомо, чи вистачить запасів крові для пацієнтів, немає гарантії якості крові, бо разові донори можуть мати хронічні захворювання, виявити які у медпрацівників не буде часу.
Така ситуація призвела до катастрофічних наслідків. Через відсутність механізмів перевірки якості крові частина пацієнтів інфікується хворобами після переливання крові. Однак навіть такої донорської крові вистачає не всім. Я регулярно бачу в соціальних мережах, як родичі людини, що потрапила в біду, самі шукають донорів. Впевнений, що держава повинна надавати якісну та безпечну кров усім громадянам України, хто цього потребує», написав Рудуцький.
Депутати Верховної Ради ухвалили у повторному другому читанні законопроєкт № 3648 «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові». Про це повідомив на своїй офіційній сторінці у соцмережі голова Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Верховної Ради Михайло Радуцкий.
«Ми зробили ще один крок до модернізації галузі, приведення її до сучасних стандартів якості. В 1991 році Україна отримала у спадок діючу систему донорства крові. За Радянського Союзу вона справно працювала та була ефективною. Однак сучасні ринкові умови потребують системних змін – заміну застарілого обладнання, посилення контролю за якістю крові, відродження безоплатного донорства.
Зараз більшість донорів у країні є випадковими. Це становить ризик – невідомо, чи вистачить запасів крові для пацієнтів, немає гарантії якості крові, бо разові донори можуть мати хронічні захворювання, виявити які у медпрацівників не буде часу.
Така ситуація призвела до катастрофічних наслідків. Через відсутність механізмів перевірки якості крові частина пацієнтів інфікується хворобами після переливання крові. Однак навіть такої донорської крові вистачає не всім. Я регулярно бачу в соціальних мережах, як родичі людини, що потрапила в біду, самі шукають донорів. Впевнений, що держава повинна надавати якісну та безпечну кров усім громадянам України, хто цього потребує», написав Рудуцький.
Що передбачає законопроєкт?
Законопроект передбачає наступне:
- нові стандарти якості в галузі
- ліцензування всіх суб’єктів системи крові
- створення національного реєстру донорів
- відродження системи безоплатного донорства
- залучення у галузь приватних інвестицій на умовах державно-приватного партнерства
- посилення контролю за галуззю з боку держави
- оплата за кров винятково за тарифами, затвердженими Кабміном
- імплементуються європейські норми в українське законодавство.
За словами Радуцького, 16 липня парламент ухвалив законопроєкт в першому читанні.До другого та повторного другого читання Комітет з питань здоров’я нації розглянув 368 правок, частину з яких врахував.
Інші законопроєкти, які врегульовують галузь — № 3649 (парламент запровадив штрафи для донорів, які свідомо приховали інформацію про небезпечні хвороби при здачі крові) та № 2429 – Рада заборонила експорт крові та її компонентів з країни, щоб вся кров була використана тільки на потреби українських пацієнтів.
Як ми писали, депутати Верховної Ради ухвалила в цілому законопроєкт № 3615-1 про інтернет-торгівлю лікарськими засобами. Ми пам’ятаємо, що до березня 2020 року торгівля медпрепаратами онлайн в Україні була заборонена. Але у зв’язку з карантинними обмеженнями Уряд тимчасово дозволив продавати ліки в інтернеті на період пандемії.
