– Володимире Васильовичу, то як пояснити відвідувачу аптеки відмінність між фальсифікованими ліками та справжніми?
Найперше, у чому маєте запевнити, що купувати саме у аптеці і отримувати ліки з рук фахівців з фармацевтичною освітою, – безпечно. Аптечні мережі, що мають досвід і авторитет, занадто цінують свою репутацію, щоб відпускати пацієнтам неякісні ліки. Поясніть, що не варто купувати пігулки, інші медичні вироби в кіосках, підземних переходах, в Інтернеті, через пошту чи просто у приватних осіб. Купуючи через Інтернет чи «з рук» у людей, які займаються контрабандою ліків, можна купити абищо. Бо не тільки вміст того чи іншого лікарського засобу може не допомогти або, навпаки, нашкодити. Не менш важливо також, щоб було дотримано всі норми зберігання, перевезення, доставки.
Якщо людина віддає велику суму грошей за препарат, а його привозять їй під двері дому в засмальцьованій кур’єрській сумці, без фіскального чека та сертифікатів якості (які можна завжди затребувати в аптекарів), то тут вже треба задуматися, кому в разі підозри чи шкоди здоров’ю, заподіяної внаслідок прийому таких ліків, можна буде пред’явити претензії. Рівень фальсифікату серед лікарських засобів, які продаються подібним чином, за даними експертів, досягає 50% у світі. Ці дані ВООЗ стосуються не тільки України, а буквально усіх країн з низьким та середнім рівнем прибутку.
Наголосіть відвідувачу, що у кожної аптеки має бути ліцензія на роздрібну торгівлю лікарськими засобами. Інформацію про наявність ліцензії, як правило, можна знайти в куточку споживача. Якщо її немає – запитайте у провізора. Адреса аптеки, вказана в ліцензії, має обов’язково збігатися з фактичною.
– На які зовнішні ознаки упаковки варто звернути увагу клієнта, аби пояснити йому відмінність між підробкою та справжніми ліками?
Щодо самої упаковки лікарського засобу, то вона має бути непошкоджена, не розірвана чи прим’ята. У кожного лікарського засобу переважно дві упаковки: первинна та вторинна. Первинна – блістер з фольги, ампула, флакон тощо – контактує безпосередньо з лікарським засобом. Вторинна, а найчастіше це картонна коробка, захищає первинну. Покажіть клієнту аптеки, як звіряти інформацію на обох упаковках. Поясніть, що вона має бути однаковою. Також зверніть увагу на назву лікарського засобу, найменування виробника та його адресу, лікарську форму, склад, реєстраційний номер та номер серії, термін придатності тощо. Для врахування потреб людей з вадами зору на упаковці назва лікарського засобу зазначається шрифтом Брайля. Також багато виробників на своїх упаковках застосовують захисні голограми або засоби контролю первинного відкриття.
– Ще дуже часто запитують, як розрізняти фальсифікацію лікарського засобу й контрафактні ліки.
Фальсифікат – це свідома зміна рецептури виробництва лікарського засобу. Підміна дорогих компонентів дешевшими або зниження вмісту необхідного компонента ліків, а в найгіршому випадку – йповна його відсутність. Наприклад, замість дорожчого цефазоліну може бути дешевший і менш ефективний пеніцилін. Крім того, можливі й інші порушення при виробництві: недотримання часу й послідовності технологічного процесу, заниження
ступеня очищення, неякісні пакувальні матеріали тощо. Контрафактні лікарські засоби – це ліки, які випускають без дозволу патентоутримувача. До речі, важливо пояснити відвідувачам, що контрафакт – це не контрабанда. Бо остання передбачає незаконне переміщення через державний кордон. У випадку з ліками – незаконне ввезення. На такі препарати немає державної реєстрації та супровідних документів державною мовою. Звісно, першостольник запросто доведе, що у аптеці легальний продукт, показавши на запит відвідувача відповідні документи на нього.
– А були випадки, коли люди, які придбали підробні ліки, зверталися зі скаргами на адресу АПАУ?
Для цього є, звісно ж, відповідні служби. Не пригадую, щоб на адресу асоціації надходили подібні скарги. Понад те, я взагалі вважаю, що навколо підробних ліків, як нині навколо захисник масок, забагато зайвої паніки і ажіотажу. В Україні ситуація з фальсифікованими ліками не є кричущою. Ця проблема існує, але не більше, ніж в інших країнах. Є навіть інформація, що на частку підробок припадає 5–7% фармацевтичного ринку розвинених країн. За даними ВООЗ, фальсифіковані ліки знайдені в обігу не менш як у 28 країнах. За інформацією Держлікслужби в Україні таких ліків не більше 2%.
– Не так давно в соцмережах ви запустили опитування щодо того, чи траплялися пацієнтам в українських аптеках підробні ліки, чому вони запідозрили, що ліки підробні, і якими були їхні подальші дії. Які результати отримали?
Із 67 респондентів, які станом на сьогодні відповіли на всі запитання, лише одна людина написала, що так, траплялося. Замовила препарат через Інтернет. Вміст відрізнявся за кольором та смаком від ідентичних препаратів, придбаних в аптеці. Також жінка зазначила, що вона препарат так і не приймала, і нікуди зі своїми підозрами не зверталася. Інші відповіли, що підробні ліки не траплялися. Це тільки підтверджує мої слова з приводу того, що не варто вірити тій інформації, яка активно поширюється на інформаційних ресурсах про нібито дуже значну проблему з фальсифікатом. Такі дані мають обов’язково підтверджуватися конкретними фактами, цифрами і озвучуватися фахівцями.
Маркування 2D – це двовимірний штрих-код на упаковці лікарських засобів, який наноситься при виробництві на заводах. Його дані заносять до єдиної державної системи проведення моніторингу обігу лікарських засобів.
– Що, на вашу думку, має зробити держава, щоб люди, які купують лікарські засоби у вітчизняних аптеках, почуватися захищеними від різного роду підробок?
Намічені конкретні кроки. Тепер треба час і бажання, щоби втілити поставлені цілі в життя. Я про 2D-кодування ліків, яке має стати обов’язковим для всіх виробників. В ЄС такі норми діють з лютого 2019 року. Бо скільки б аптеки не звинувачували в тому, що вони реалізовують фальсифікат, а відповідати за препарат має той, хто його виготовляє і постачає для реалізації на аптечні прилавки. МОЗ України ще минулого року розробило пілотний проект щодо маркування контрольними знаками та проведення моніторингу обігу лікарських засобів для боротьби з фальсифікатом. Утім з огляду на необхідність гармонізації з вимогами ЄС та у взаємодії з партнерами з бізнес-асоціацій нещодавно його запуск вкотре було відтерміновано. АПАУ неодноразово виступала за впровадження 2D-кодування. Але тут не треба поспіху, аби мати в подальшому якісний результат.
Читайте також: Аптека перед лицом кибератаки: правила безопасности
Использованы фото Shutterstock/FOTODOM UKRAINE
