Досвід інших країн – у реальному часі
Проєкт створений з метою поширення достовірної інформації, систематизованої експертами ДЕЦ на основі даних ВООЗ та офіційних державних установ з понад 50 країн.
– Через поширення коронавірусної інфекції усі країни мають однаковий виклик: брак доказової бази, результатів тривалих клінічних випробувань ліків, які застосовуються при лікуванні COVID-19, – говорить Тетяна Думенко, директорка Державного експертного центру МОЗ. – Наші експерти оперативно збирають і аналізують ті дані, які ми можемо отримати з реальної лікарської практики різних країн, наукових статей, рекомендацій органів охорони здоров’я, проміжних висновків досліджень. Це величезний масив інформації, який експерти ДЕЦ опрацьовують та надають МОЗ для використання у протидії COVID 19. Наші дані важливі також для лікарів та пацієнтів: їм потрібне надійне джерело достовірної інформації про ліки.
Наразі ресурс складається з п’яти розділів: антисептики, жарознижувальні препарати, противірусні засоби, ліки, що впливають на імунну відповідь, та ліки, які застосовуються для неінфекційних захворювань при COVID-19. У описі кожного препарату (всі вони вказані за міжнародними непатентованими назвами) є інформація про досвід застосування та отримані результати, викладе- на у стислій формі. Для прийняття рішень при важких станах це дуже важливо.
У 2019 році Україна приєдналася до Європейської мережі оцінки медичних технологій. Це дає змогу адаптувати та використовувати сучасні міжнародні методики, щоб на основі фармакоекономічного аналізу обирати ліки для держзакупівель та включення в держреєстри.
Інформацію ресурсу постійно доповнюють та оновлють, але вона не є закликом до самолікування. Пацієнтам рекомендовано обов’язково консультуватися з сімейним лікарем і виконувати його призначення. А от антисептики можна вибирати самотужки: ресурс дає детальний опис усіх, що нині зареєстровані і є на ринку.
Новий формат реєстрації та перереєстрації
Нещодавно ДЕЦ відзвітував про свою діяльність у 2019 році. Зокрема, тут зареєстровано на 10% більше нових ліків, ніж у 2018 році, та істотно скорочено заборгованість перед заявниками з розгляду документів: до 90% по окремих напрямках, наприклад, експертиза безпеки. Це стало можливим завдяки запуску нового формату роботи із заявниками (сервісного центру) та впровадженню низки електронних послуг. За перший рік роботи сервісний центр прийняв близько 50 тис. відвідувачів – виробників ліків та їхніх представників.
– Процеси реєстрації, перереєстрації та внесення змін у реєстраційні документи стали більш дружніми до виробника, – пояснює Тетяна Михайлівна. – Ми також продовжуємо удосконалювати електронні канали комунікації. Наприклад, у заявників з’явилася можливість надавати у цифровому форматі звіти про побічні реакції на ліки. А ще ми удосконалили електронну систему «Візуалізація», тож тепер заявники – виробники і спонсори, які хочуть провести клінічні випробування ліків в Україні, – можуть онлайн відстежувати всі етапи розгляду своїх документів.
Доступність клінічних випробувань
У ДЕЦ триває перехід на електронний документообіг. Уже зараз із заявником працює виключно оператор. Завдяки цьому експерти звільнились від прийому документів та консультування заявників, не працюють з паперовими формами. Це на 40% збільшило час, який вони можуть присвятити експертизі. Та й для заявників усі процеси тепер набагато зручніші, адже можна подавати документи в міру їх готовності.
Завдяки покращенню взаємодії із заявниками у 2019 році погоджено для проведення в Україні найбільшу кількість міжнародних клінічних випробувань з 2012 року – 210. Отже, до 20 тис. українських пацієнтів можуть бути залучені до них, тобто отримувати сучасне лікування та всі супутні обстеження безкоштовно.
Читайте також: Реформы «по-восточному»
Использованы фото Shutterstock/FOTODOM UKRAINE
Discussion about this post