Алергічний риніт і часті респіраторні інфекції: дві терапевтичні цілі

Відео: часті ГРВ у дитини

Професор Олександр Бредун: «Часті ГРВ у дитини. Що має перевірити педіатр та отоларинголог?»

Як вірусна інфекція впливає на алергію — і навпаки

Вірусні інфекції можуть провокувати загострення алергічних захворювань дихальних шляхів через активацію епітеліальної та вродженої імунної відповіді. З іншого боку, Th2-асоційоване запалення може послаблювати локальні противірусні механізми. В експериментальному дослідженні Contoli та співавт. у назальному епітелії пацієнтів з атопічним ринітом виявили підвищену експресію IL-4, знижену експресію TLR3 та збільшену реплікацію риновірусу RV-16 порівняно з учасниками без симптомів атопії [1]. Це не доводить, що у всіх пацієнтів з АР вища клінічна частота і тяжчий перебіг вірусних інфекцій, а означає, що є аспекти, які потребують дослідження.

Клінічні спостереження: від риновірусу до чинників довкілля

У дослідженні за участю дітей з АР приблизно у 40% з них було виявлено риновірус. У підгрупі, яка не отримувала алергенспецифічної імунотерапії, спостерігалася пряма кореляція між наявністю риновірусу і ступенем тяжкості симптомів АР за візуальною аналоговою шкалою [2]. В окремій анкетній роботі за участю 387 респондентів інфекції верхніх дихальних шляхів, гіпертрофія аденоїдів та несприятливі чинники довкілля мали позитивні статистичні асоціації з АР [3]. Обидва дослідження є підставою для комплексної оцінки пацієнта, але не доводять причинності або ефективності певної схеми лікування.

Контроль алергічного запалення: місце інтраназальних кортикостероїдів

Оновлені рекомендації ARIA–EAACI 2024–2025 розглядають інтраназальні кортикостероїди (ІнКС) як одну з основ лікування АР: їх застосування порівняно з відсутністю лікування має сильну рекомендацію. За вибору монотерапії ІнКС умовно пропонують замість інтраназальних антигістамінних засобів з урахуванням індивідуальних симптомів, переваг для пацієнта, доступності та вартості [4].

Флікс: мометазону фуроат у лікуванні алергічного риніту

Флікс — інтраназальний препарат мометазону фуроату, що належить до класу ІнКС. Його місце у веденні пацієнтів з АР визначається протизапальною дією мометазону та загальними принципами вибору ІнКС. Флікс застосовують при АР у дорослих і дітей від 3 років. Вікові показання, режим дозування, протипоказання слід визначати за чинною інструкцією препарату. Важливо: ARIA не встановлює переваги мометазону над усіма іншими ІнКС, а для застосування у дітей інформації щодо переваг конкретного ІнКС недостатньо [4].

Інша мета: профілактика повторних респіраторних інфекцій

Навіть за належного контролю алергічного риніту в окремих пацієнтів можуть часто виникати захворювання на респіраторні інфекції. Лікарям варто окремо оцінювати їхню частоту, тяжкість, фактори ризику, стан аденоїдів, супутні захворювання, вакцинальний статус і потребу в профілактичних заходах. Лікування АР саме по собі не є доведеною стратегією профілактики гострих респіраторних інфекцій.

Бронхо-Ваксом (OM-85): імуномодуляція слизових оболонок

Бронхо-Ваксом містить OM-85 — стандартизований бактеріальний лізат. За доклінічними дослідженнями, OM-85 модулює вроджену та адаптивну імунну відповідь, зокрема процеси за участю дендритних клітин, макрофагів та IgA-асоційованого захисту слизових оболонок [5]. У клітинних моделях також описано вплив OM-85 на інтерферони I типу, але ці результати не є прямим доказом клінічної противірусної ефективності [6, 7].

Що відомо з клінічних досліджень бактеріальних лізатів?

У систематичному огляді та метааналізі Li та співавт. об’єднано 19 рандомізованих досліджень за участю 1728 пацієнтів із різними алергічними захворюваннями; у 17 дослідженнях застосовували OM-85. Загалом імовірність поліпшення контролю алергічних симптомів була вищою у групах бактеріальних лізатів (RR 1,24; 95% ДІ 1,19–1,30). Автори виявили втричі вище покращення стану у хворих з АР, які разом з основною терапією отримували бактеріальний лізат. Проте ці дані не обґрунтовують реєстрацію OM-85 для лікування АР та не замінюють базисну протиалергічну терапію [8].

Бронхо-Ваксом у клінічній практиці: правильне позиціонування

Клінічне призначення Бронхо-Ваксому слід пов’язувати насамперед із профілактикою рецидивних інфекцій дихальних шляхів відповідно до чинної інструкції, а не подавати як стандарт лікування алергічного риніту. Дані щодо імунних механізмів і можливого впливу на алергічні прояви мають додатковий науковий інтерес, проте не доводять, що препарат запобігає всім вірусним інфекціям або що його необхідно призначати кожному пацієнту з АР. Перед призначенням слід перевірити затверджені вікові межі, схеми застосування й застереження.

Дві терапевтичні цілі — один персоналізований підхід

Для пацієнта з алергічним ринітом і частими респіраторними епізодами доцільно розділяти два підходи. Перший — забезпечити контроль алергічного запалення за допомогою рекомендованих засобів, зокрема ІнКС (у відповідних пацієнтів — Фліксу). Другий — оцінити потребу в профілактиці повторних інфекцій, зокрема можливість застосування OM-85 (Бронхо-Ваксому) за затвердженими показаннями. Таке розмежування узгоджується з принципом індивідуалізованої терапії і не передбачає автоматичного спільного призначення двох препаратів.

Висновки

Алергія та вірусні інфекції можуть впливати одна на одну, однак рівень доказовості різних механізмів неоднаковий. Пріоритет при АР — адекватний контроль запалення та симптомів згідно з ARIA–EAACI. За рецидивних інфекцій дихальних шляхів необхідна окрема оцінка ризиків і можливостей профілактики. Флікс і Бронхо-Ваксом відповідають різним терапевтичним цілям, застосовувати їх можна лише відповідно до чинних інструкцій.