Секрет популярності
Теорія Херсі і Бланшара заснована на тому, що на кожному етапі розвитку людини як співробітника компанії, його керівник повинен використовувати найбільш підходящу тактику управління, щоб результат був максимально позитивним для всіх зацікавлених сторін. Подібних теорій досить багато, але ця стосується популярних, оскільки її легко застосувати на практиці.
Херсі та Бланшар запропонували ділити всіх співробітників на категорії залежно від їхньої «зрілості», під якою мається на увазі наявність освіти, досвіду у вирішенні конкретних завдань, здатності нести відповідальність за свої дії, бажання досягти поставленої мети тощо. Простіше кажучи, зрілість визначається професіоналізмом та мотивацією до роботи. І її ступенів лише чотири. Відповідно, стилів управління теж чотири.
Чотири ступеня зрілості
Не може й не хоче. Такий найнижчий рівень зрілості характерний для тих, хто не має достатніх знань, не прагне набути досвіду, працює абияк, перекладає відповідальність на інших, при проколах – заперечує свою провину або шукає виправдання. Подібним співробітникам потрібен жорсткий командний стиль управління: завідувач повинен чітко ставити їм завдання, давати вказівки та інструкції з її вирішення, а також контролювати результати. Виконання завдань – головне, а налагодження людських відносин можна відсунути на другий план.
Не може, але хоче. На цій стадії зазвичай перебувають випускники фармвузів. Очі горять ентузіазмом, теоретичні знання є, працювати вони готові, але практично мало що вміють. Керівнику слід не просто давати завдання, а й навчати, як їх виконувати, бути добрим наставником, підтримуючи бажання працювати. Стиль управління для цієї категорії співробітників однаковою мірою має бути орієнтований і на загальне завдання аптеки, і на відносини в колективі.
Може, та не хоче. Такий первостільник знає, що і як треба виконувати, йому не потрібні цінні вказівки. Раніше (чи в іншій аптеці) він чудово працював, а тепер сумнівається у своїх здібностях, не бачить перспективи чи зациклений на проблемах. У такому разі завідувачеві важливо вибрати підтримуючий стиль, щоб підвищити мотивацію, дати можливість співробітнику висловити свої думки чи ініціативи, виявити самостійність. Керівник аптеки більше уваги має приділити саме відносинам, а не вирішенню основного завдання.
Може й хоче. Це максимальний ступінь зрілості. Такий співробітник – чудовий професіонал, він усе знає про фармацію та продаж, готовий нести відповідальність за свої вчинки та мотивований на старанну роботу. При спілкуванні з ним керівник може «забути» про орієнтацію і завдання аптеки, і людські стосунки, а просто делегувати йому прийняття щоденних рішень. Найбільш зрілі співробітники – перші кандидати на вищі посади, наприклад завідувачів нових аптеках мережі.
Таблиця для наочності
Завідувач аптекою може становити собі таблицю із двох колонок: у одній розписати, яких категорій ставляться всі співробітники, а другий – якого стилю керівництва дотримуватися з кожним із них – командного, наставницького, підтримуючого чи делегуючого. Бажано враховувати, що в залежності від конкретного завдання один і той же співробітник буває більш менш «зрілим». Наприклад, комусь простіше спілкуватися з покупцями, а комусь вести облік руху товару за базою даних аптеки. Крім того, професіоналізм та мотивація персоналу можуть змінюватись. Якщо це відстежувати та використовувати постійно, то керівництво буде максимально гнучким та правильним.
