Якщо «винні» венозні судини
Почуття тяжкості в ногах та набряки в області кісточок та нижньої третини гомілки відносяться до початкових ознак варикозної хвороби та хронічної венозної недостатності (ХВН). Вони майже вп’ятеро частіше зустрічаються у жінок, ніж у чоловіків. Практично завжди ХВН супроводжується появою на стегнах “зірочок”, “сіточок”, “павутинок” синюватого або бордового кольору. Одна з найбільш характерних ознак набряків при слабкості вен – збереження глибоких слідів у вигляді борозен від шкарпеток або гольфів, що зникають до ранку. При ХВН нерідко пацієнти скаржаться на судоми в литкових м’язах, біль і печіння по ходу венозних судин. При варикозі поверхневих вен змінені судини стають добре видимими, звивистими, щільними на дотик. Порушення венозного кровотоку та приєднання інфекції може призвести до розвитку тромбофлебіту. Серйозним ускладненням варикозу є також трофічні виразки.
Залежно від ступеня та локалізації варикозу, набряки можуть бути і двосторонніми, і односторонніми. Набряк, що швидко наростає, як правило, на одній нозі, характерний для гострого тромбозу глибоких вен. Цей стан зазвичай розвивається раптово та супроводжується сильними болями розпираючого характеру у глибині м’язів. Такі симптоми вимагають термінової консультації лікаря, оскільки становлять загрозу життю через тромбоемболію.
У комплексному лікуванні ХВН використовується медикаментозна терапія, компресійний трикотаж, хірургічні методи. Основу лікарської терапії складають венотоніки переважно рослинного походження – діосмін, гесперидин, екстракт кінського каштану (у тому числі у комбінації з L-лізином), троксерутин, екстракт листя гінкго білоба, гептамінол, трибенозид. При важких формах ХВН із високим ризиком тромбоутворення застосовують антикоагулянти – гепарин та його аналоги.
Набряки ніг при вагітності
Набряки ніг часто виникають у жінок у другій половині вагітності. Це так звана флебопатія вагітних. Вона пов’язана з фізіологічним уповільненням венозного кровотоку через здавлювання маткою венозних судин малого тазу, зниженням венозного тонусу і збільшенням об’єму циркулюючої крові.
Поява набряків у вагітної жінки потребує підвищеної уваги, оскільки вони можуть бути симптомом серйозної патології – нефропатії чи варикозу глибоких вен.
“Синдром хакера” або ортостатичні набряки
Двосторонні набряки в області кісточок і гомілок можуть з’являтися у тих, хто довго перебуває без руху, наприклад, у людей під час тривалих переїздів і перельотів або багато часу за комп’ютером (синдром хакера). Провідним механізмом у формуванні таких набряків, званих ортостатичними, є «вимикання» венозно-м’язової помпи гомілки та ускладнений відтік венозної крові з нижніх кінцівок. Такі набряки зазвичай м’які, двосторонні. У молодих людей вони швидко зникають при активному русі, а у літніх зберігаються довше і можуть бути досить широкими, поширюватися на тил (верхню частину) стопи.
Справи серцеві
Набряки на ногах часто є ознакою патології серцево-судинної системи та хронічної недостатності кровообігу, яка найчастіше розвивається при кардіосклерозі на тлі ІХС, пороках серця, декомпенсованому легеневому серці. При цих захворюваннях набряки мають кілька характерних ознак: вони симетричні та спочатку м’які; шкіра над ними рожевого кольору; при натисканні пальцем легко утворюється глибока ямка; зменшуються після відпочинку.
У міру посилення порушень гемодинаміки набряки залишаються стабільними протягом доби, стають щільними, а шкірні покриви над ними – блискучими, із синюшним відтінком. Крім набряків на ногах, для хронічної серцевої недостатності характерні задишка при фізичному навантаженні, прискорене серцебиття, блідість шкірних покривів, ціаноз губ та кінчиків пальців. Зменшення набряклості ніг досягається лише при проведенні терапії, спрямованої на ліквідацію серцевої недостатності з використанням серцевих глікозидів, діуретиків, інгібіторів АПФ, бета-блокаторів та інших кардіотропних засобів.
Набряки “ниркового” походження
Можливе і «ниркове» походження набряків на ногах. Їхня поява характерна длянефротичного синдрому, коли відбувається масивна втрата білка із сечею (більше 3.5 г/добу). Це буває при гломерулонефритах, амілоїдозі нирок, діабетичному гломерулосклерозі, нефропатії вагітних, дифузних захворюваннях сполучної тканини (колагенозах), сироватковій хворобі, системних хворобах крові, злоякісних новоутвореннях. Набряки при патології нирок локалізуються, як правило, в області кісточок та на стопах, а також навколо очей. Якщо пацієнт дотримується постільного режиму, набряки можуть розташовуватися в області попереку. Як правило, розміри «ниркових» набряків майже не змінюються протягом доби, а шкіра над ними має бліде забарвлення.
Лікування нефротичного синдрому залежить від захворювання, що спричинило порушення функції нирок. При аутоімунних станах використовуються кортикостероїди та імунодепресанти. Для зниження протеїнурії у пацієнтів з ураженням нирок та артеріальною гіпертензією застосовують інгібітори АПФ, антагоністи рецепторів ангіотензину ІІ (ірбесартан, кандесартан та ін.), діуретики. За показаннями призначають антикоагулянти (похідні гепарину), антиагреганти (дипіридамол), препарати для корекції ліпідного обміну.
Обов’язкові обстеження
- УЗД – для виключення механічних перешкод відтоку венозної крові та лімфи в області малого тазу та черевної порожнини (пухлин, спайок тощо), особливо при односторонніх набряках.
- ЕКГ, загальні аналізи крові та сечі, біохімічне дослідження крові з визначенням показників активності запалення (С-реактивний білок, сіалові кислоти та ін.), обстеження печінки.
- Ультразвукове ангіосканування, кольорове допплерівське картування, флеботонометрія та флебографія, лімфографія – для визначення стану судин та їхньої прохідності.
- Рентгенологічні методи чи комп’ютерна томографія – при труднощах з діагностикою.
Лімфатичні набряки
Великі набряки спостерігаються при порушеннях відтоку лімфи у нижніх кінцівках. Такий лімфатичний набряк (лімфедема) спочатку з’являється на тилі стопи і формою нагадує подушку. При цьому шкіру біля другого пальця стопи неможливо зібрати у складку. У міру утруднення лімфообігу набряк може поширюватися на гомілку та стегно. Спочатку він м’який, потім стає щільнішим. При значному скупченні лімфи можлива поява тріщин на шкірі, її виразка та витікання лімфи (лімфорея).
Лімфатичні набряки можуть бути як односторонніми, так і двосторонніми. Досить часто вони спостерігаються у жінок із вродженими порушеннями будови лімфатичних судин, після інфекцій м’яких тканин ніг, укусів комах, променевої терапії лімфатичних вузлів у паховій ділянці. Виражене збільшення розмірів кінцівок, обумовлене хронічним лімфостазом, називають слоновістю (елефантизмом).
Інші причини набряку ніг
Зміна зміни суглобів нижніх кінцівок та його набряклість розвиваються приартритах і деформуючому остеоартрозі. При цьому пацієнтів турбує біль у уражених суглобах, їхня скутість та обмеження обсягу руху. Шкіра над запаленими суглобами може бути червоного кольору і гарячою на дотик.
Нерідко набряки ніг, особливо у людей похилого віку, виникають відразу з кількох причин. Наприклад, досить часто зустрічається поєднання варикозної хвороби із серцевою недостатністю та артритом колінного або гомілковостопних суглобів.
Поширені набряки виникають при зниженій активності щитовидної залози – гіпотиреозі. Локальні набряки, що швидко з’являються, з вираженим застоєм лімфи характерні для алергічних реакцій.
Крім того, периферичні набряки можуть виникати при прийомі деяких ліків, наприклад, гіпотензивних засобів, антагоністів кальцію, судинорозширювальних препаратів, альфа-1-адреноблокаторів, гормонів та ін.
